Вікіпедія

Клімат: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Sir-nik (обговорення | внесок)
2381 редагування
підсоння надто малопоширений термін, клімат поширеніший
Рядок 1:
[[Файл:ClimateMap World.png|alt=Map of world dividing climate zones, largely influenced by latitude. The zones, going from the equator upward (and downward) are Tropical, Dry, Moderate, Continental and Polar. There are subzones within these zones.|thumb|right|470px|<center>Кліматична класифікація світу.</center>]]
 
'''Клі́мат''' або '''підсо́ння''' (від {{lang-grc|''Κλίμα''}} –&nbsp;— ухил) &nbsp;— багаторічний режим [[погода|погоди]], який базується на багаторічних метеорологічних спостереженнях, 25—50-річні цикли, одна з основних географічних характеристик тої чи іншої місцевості. Основні особливості клімату обумовлюють атмосферний тиск, швидкість і напрямом [[вітер|вітру]], температура і вологість повітря, хмарність і атмосферні опади, тривалість [[сонячна радіація|сонячної радіації]], дальність видимості, температура верхніх шарів ґрунту і водоймищ, випаровування води із земної поверхні в [[Атмосфера Землі|атмосферу]], висота і стан сніжного покриву, різні атмосферні явища і наземні гідрометеори (роса, ожеледь, туман, грози, завірюхи тощо). У ХХ ст. у число кліматичних показників увійшли характеристики елементів теплового балансу земної поверхні &nbsp;— сумарна сонячна радіація, радіаційний баланс величини теплообміну між земною поверхнею і атмосферою, витрати тепла на випаровування. З географічних факторів, що впливають на підсонняклімат окремого регіону, найістотнішими є широта і висота місцевості, висота над рівнем моря, близькість до морського узбережжя, вплив океанічних течій, особливості рослинного покриву, наявність снігу і льоду, ступінь забруднення атмосфери ([[парниковий ефект]], руйнування [[озоновий шар|озонового шару]]), що формує місцеві варіанти клімату.
 
== Історія ==
Кліматологія, як термін відомий з давніх давен. Перші записи про погоду датуються за 3000 років до нашої ери. До наших днів також дійшов трактат [[Аристотель|Аристотеля]] «Метеорологіка» — про атмосферні явища дощ, сніг, град, вітер, блискавки, веселки тощо. На [[Русь|Русі]] у літописах повідомлення про погоду з'являються о другій половині IX століття.▼
 
▲Кліматологія, як термін відомий з давніх давен. Перші записи про погоду датуються за 3000 років до нашої ери. До наших днів також дійшов трактат [[Аристотель|Аристотеля]] «Метеорологіка» &nbsp;— про атмосферні явища дощ, сніг, град, вітер, блискавки, веселки тощо. На [[Русь|Русі]] у літописах повідомлення про погоду з'являються о другій половині IX століття.
Перші метеорологічні спостереження в [[Україна|Україні]] почались у 1738 році у [[Харків|Харкові]]. В 1810 році в селі Кручик, 50 км від Харкова засновано метеорологічну станцію, яка спостерігала за температурою, тиском, опадами, напрямом вітру, визначенням загального стану погоди. Станція діяла до 1840 року.▼
 
▲Перші метеорологічні спостереження в [[Україна|Україні]] почались у 1738 році у [[Харків|Харкові]]. В 1810 році в селі Кручик, 50 &nbsp;км від Харкова засновано метеорологічну станцію, яка спостерігала за температурою, тиском, опадами, напрямом вітру, визначенням загального стану погоди. Станція діяла до 1840 року.
Початком наукового підходу до вивчення підсоння стала загибель англо-французького [[флот]]у в листопаді 1854 року біля Балаклави під час [[Кримська війна|Кримської війни]]. [[Наполеон III]] звернувся до [[президент]]а [[Паризька Академія наук|Паризької Академії наук]] У. Левер'є пояснити причину балаклавського шторму. Левер'є склав першу у світі синоптичну [[карта|карту]], використовуючи дані 29 метеорологічних станцій і дійшов висновку, що шторм можна було передбачити. З цього часу почався розвиток мережі метеорологічних станцій.▼
 
▲Початком наукового підходу до вивчення підсонняклімату стала загибель англо-французького [[флот]]у в листопаді 1854 року біля Балаклави під час [[Кримська війна|Кримської війни]]. [[Наполеон III]] звернувся до [[президент]]а [[Паризька Академія наук|Паризької Академії наук]] У. Левер'є пояснити причину балаклавського шторму. Левер'є склав першу у світі синоптичну [[карта|карту]], використовуючи дані 29 метеорологічних станцій і дійшов висновку, що шторм можна було передбачити. З цього часу почався розвиток мережі метеорологічних станцій.
 
Однією з найстаріших є [[обсерваторія]] у [[Петербург|Петербурзі]], яка заснована у 1849 році. Починаючи 1856 року почала посилати в [[Париж]] відомості за спостереженнями 13 російських станцій, а звідти отримувала дані про погоду в Парижі, [[Ліон]]і, [[Мадрид]]і, [[Лісабон]]і й [[Флоренція|Флоренції]]. З 1872 року в [[Росія|Росії]] почали випускати бюлетень погоди «Летописи Главной физической обсерватории». У [[Англія|Англії]] організацією служби займався голова Метеорологічного департаменту Бюро торгівлі Р. Фіцрой.
 
[[Файл:MonthlyMeanT.gif|thumb|300px|left|Середньомісячна температура поверхні з 1961–1990 рр.. Це приклад того, як підсонняклімат змінюється в залежності від місця і пори року.]]
[[Файл:BlueMarble monthlies animation.gif|thumb|300px|right|Щомісячні глобальної зображення з NASA Earth Observatory.]]
 
Великий вклад в вивчення клімату вніс [[Ломоносов Михайло Васильович|М. &nbsp;В. &nbsp;Ломоносов]]. Він створив [[анемометр]] &nbsp;— для вимірювання швидкості вітру, морський повітряний барометр, гелікоптер &nbsp;— для піднімання метеорологічних приладів на потрібну висоту, склав схему виникнення грози.
 
Для спостережень у вільній атмосфері в 1894 році в обсерваторії Блу-Хілла (США), а з 1897 року в обсерваторії Павловська біла Петербургу почали використовувати вдосконалені повітряні змії.
 
Пізніше їх замінили [[аеростат]]ами, а з часом на куль-зондами. Восени 1893 року на висоті 12-13 &nbsp;км було зареєстровано значно вищу температуру повітря, ніж на висоті 8-10 &nbsp;км. Так відбулося відкриття [[стратосфера|стратосфери]].
 
На початку XX ст. на допомогу дослідникам приходить [[авіація]]. У 1930 році радянський вчений професор П.&nbsp;О.&nbsp;Молчанов сконструював перший у світі [[радіозонд]]. Сучасні [[літак]]и-лабораторії підіймаються до 5-8 &nbsp;км. Радіозонди до висоти 20-30 &nbsp;км. Надзвукові літаки й космічні прилади на висоту 30-300 &nbsp;км. Метеорологічні [[супутник]]и Землі вивчають стан атмосфери на висоті 300–1500 &nbsp;км. Останнім часом складні атмосферні процеси почали досліджувати за допомогою лазерів.▼
 
▲На початку XX ст. на допомогу дослідникам приходить [[авіація]]. У 1930 році радянський вчений професор П.О.Молчанов сконструював перший у світі [[радіозонд]]. Сучасні [[літак]]и-лабораторії підіймаються до 5-8 км. Радіозонди до висоти 20-30 км. Надзвукові літаки й космічні прилади на висоту 30-300 км. Метеорологічні [[супутник]]и Землі вивчають стан атмосфери на висоті 300–1500 км. Останнім часом складні атмосферні процеси почали досліджувати за допомогою лазерів.
[[Файл:Koppen World Map Dfa Dwa Dsa Dfb Dwb Dsb.png|thumb|right|250px|<center>[[Вологий континентальний клімат]], в усьому світі.</center>]]
 
Однією з найстаріших міжнародних метеорологічних організацій є [[Всесвітня метеорологічна організація]] (ВМО). Її статут було затверджено 23 березня 1873 року в [[Лейпциг]]у на першій Міжнародній метеорологічній конференції. Після Другої світової війни організація відновлює свою роботу у новому статусі, Всесвітньої метеорологічної організації при [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]]. Всесвітні конгреси ВМО проходять кожні чотири роки, на яких вибирають Виконавчий комітет і президента організації. Регулярно працюють технічні комісії та робочі групи. Секретаріат ВМО знаходиться в [[Женева|Женеві]]. ВМО очолила колективну роботу метеорологів світу за програмою вивчення глобальних атмосферних процесів. Перший експеримент проведено в 1974 році. Вивчення законів загальної циркуляції почали з міжнародного Атлантичного тропічного експерименту, у якому взяли участь вчені 70 країн.
 
Державні мережі метеорологічних станцій почали створюватися в XIX &nbsp;ст. після винайдення [[телеграф]]у.
 
[[1936]] року [[Кеппен Володимир Петрович|Володимир Кеппен]] у своїй праці «Geographisches System der Klimate» розробив [[Класифікація кліматів Кеппена|класифікацію клімату]] на планеті Земля, що використовується і нині.
Рядок 30 ⟶ 36:
В Одеському екологічному університеті, колишньому гідрометеорологічному інституті, готують метеорологів широкого профілю та агрометеорологів.
 
Спеціалістів середньої кваліфікації готують гідрометеорологічні технікуми Харківський &nbsp;— гідрометеорологія та гідрометеорологічні радіолокаційні пристрої та Херсонський &nbsp;— гідрологія суші,
метеорологія.
 
== ПідсонняКлімат минулого ==
 
Дослідження осадових відкладень, викопних залишків [[флора (природа)|флори]] і [[фауна|фауни]], радіоактивності гірських порід тощо, показують, що клімат Землі в різні епохи істотно мінявся.
 
Протягом останніх сотень мільйонів років до [[антропоген]]у Земля, була теплішою. Температура в [[зворотник|зворотниках]]ах була близька до сучасної, а в помірних і високих широтах набагато вищою від сучасної.
 
На початку [[палеоген]]у, близько 70 &nbsp;млн років тому, температурні контрасти між екваторіальними і приполярними областями почали зростати.
 
В антропогені температура у високих широтах різко знизилася і виникли полярні заледеніння. Останнє скорочення льодовиків в Північній півкулі закінчилося, близько 10 тис. Льодовий покрив залишився в [[Північний Льодовитий океан|Північному Льодовитому океані]], в [[Ґренландія|Ґренландії]], арктичних островах, в [[Антарктида|Антарктиді]].
Рядок 44 ⟶ 51:
Останні 5 тисяч років клімат [[Європа|Європи]] коливався в порівняно вузьких межах. Сухі і теплі періоди кілька разів змінялися вологішими і прохолодними.
 
Приблизно за 500 років до н. &nbsp;е. опади помітно збільшилисятазбільшилися підсоннята похолодшалоклімат похолодшав.
 
На початку н. &nbsp;е. підсонняклімат булобув схожесхожий із сучасним.
 
У ХІІ—ХІІІ ст. клімат був м'якшим і сухішим, ніж на початку н. &nbsp;е.
 
В XV–XVI ст. знову відбулося значне похолодання і льодовий покрив морів збільшився.
 
З XVII до середини XIX &nbsp;ст. клімат залишався холодно вологим.
 
З 2-ї половини XIX &nbsp;ст. почалося нове потепління, особливо сильне в [[Арктика|Арктиці]].
 
== Класифікація кліматів ==
Рядок 61 ⟶ 68:
Також широко використовується система [[Класифікація кліматів Алісова|класифікації кліматів Алісова]], за якою кліматичні зони і області виділяються згідно з умовами загальної циркуляції атмосфери.
 
ПідсонньоваКліматична норма &nbsp;— кількісна характеристика [[клімат]]у, отримана з багаторічного ряду спостережень.
 
== Кліматотворний процес ==
'''Кліматотво́рчі проце́си''' &nbsp;— атмосферні процеси, що визначають характер клімату в межах тієї чи іншої області чи всієї [[Земля|Землі]] (теплообіг, вологообіг, загальна циркуляція [[Атмосфера Землі|атмосфери]]).
 
== Цікава історія ==
* 26 липня 1753 році вивчаючи атмосферний струм, професор [[Георг Ріхман]] у Петербурзі був смертельно уражений блискавкою під час грози.
* Після одного невдало складеного прогнозу погоди вчений Р. Фіцрой покінчив життя самогубством.
* Після виходу в світ у 40-х роках минулого століття книжки американського письменника Д. &nbsp;Р. &nbsp;Стюарта «Шторм», один з персонажів якої стежив за рухом штормів і давав їм імена знайомих жінок, [[тайфун]]и стали називати жіночими іменами.
* [[Менделєєв Дмитро Іванович|Дмитро Менделєєв]] одного разу ледь не загинув під час польоту на [[Аеростат|повітряній кулі]], коли без аеронавта самотужки піднявся у повітря і вів дослідження.
* До сенату [[США]] в 1912 році було подано на розгляд проект побудови [[Гребля (споруда)|греблі]] для повернення теплих вод [[Гольфстрім]]у до берегів [[Америка|Америки]].
Рядок 75 ⟶ 82:
* Ще легіонери [[Александр Македонський|Александра Македонського]] були здивовані, побачивши, як [[таджики]] посипають сніг [[Зола|золою]] аби він скоріше танув. Такий спосіб зменшення льодовитості [[Арктика|Арктики]] був запропонований у ХХ ст.
* Ідея математичних розрахунків окремих метеорологічних елементів виникла ще в 20-их роках XX ст. і належить англійському вченому П. Річардсону. Система була такою громіздкою, що на її розв'язування потрібен був цілий місяць.
* У 1940-х роках досконалішу систему, запропонував радянський вчений І.&nbsp;О.&nbsp;Кібель. Та практично користуватися нею стали лише після створення потужних [[Електронна обчислювальна машина|електронних обчислювальних машин]].
* Протиградова партія ракет вперше задіяна в 1958 році в Алазанській долині у [[Грузія|Грузії]].
* Навесні 1961 році для спостереження затемнення [[Сонце|Сонця]] в [[Кримський півострів|Криму]] були задіяні літаючі метеорологічні лабораторії для розсіювання хмар.
Рядок 86 ⟶ 93:
=== Джерела ===
* [http://www.meteo.gov.ua/hmc.php Український гідрометеорологічний центр]
* [http://www.abratsev.narod.ru/biblio/berg/content2.html ''Л.&nbsp;С.&nbsp;Берг.'' Климат и жизнь]
* [http://tyzhden.ua/History/55868/PrintView ''Олександр Пагіря''. Клімат творить історію // Український тиждень, №29№&nbsp;29 (246), 20.07.2012]
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Клімат