Вікіпедія

Публій Корнелій Долабелла (консул-суффект 44 року до н. е.): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Посилання: категоризація
вікіфікація
Рядок 15:
{{Інші значення|тип=ім'я|Публій Корнелій Долабелла}}
 
'''Публій Корнелій Долабелла''' ({{lang-la|Publius Cornelius Dolabella}}) - — римський воєначальник, консул-суффект [[44 до н. е.]]. Найвідоміший представник плебейської гілки [[Долабелла]] патриціанського роду [[Корнелії]]в.
 
Від першого шлюбу, з Фабією, яка була значно старша за нього <ref>Quintil. Inst. VI 3, 73</ref>, мав сина [[Публій Корнелій Долабелла (претор)|Публія Корнелія Долабелли]] <ref>Plut. Ant. 84</ref><ref>{{CIL|I <sup> 2 </sup>|стор 29 Fasti Cap .}}</ref>, претора близько 25 року до н. &nbsp;е.; в 50 році до н. &nbsp;е. розлучився з нею <ref>Cic. Fam. VIII 6, 2</ref>. Вдруге був одружений з дочкою оратора [[Марк Туллій Цицерон|Цицерона]] [[Туллія Ціцероніс|Туллією Ціцероніс]], від якої мав двох синів, які померли в дитинстві: Корнелія Долабеллу, який народився семимісячним 19 травня 1949 до н. &nbsp;е.<ref>Cic. Att. X 18, 1</ref>, і Корнелія Лентула, який народився в січні 45 року до н. &nbsp;е.<ref>Cic. Fam. VI 18, 5; Att. XII 18a, 2, 28, 3; 30, 1</ref>
Розлучився з Туллією Ціцероніс в 46 році до н. &nbsp;е.
 
У громадянську війну він спочатку був на боці [[Гней Помпей Великий|Помпея]], але згодом перейшов на бік [[Гай Юлій Цезар|Юлія Цезаря]], і брав участь в [[Битва при Фарсалі|битві при Фарсалі]].
Рядок 24:
На посаді трибуна він намагався провести конституційні зміни, однією з яких (для уникнення термінових виплат його кредиторам) був законопроект, що передбачає списання всіх боргів. Він намагався заручитися підтримкою [[Марк Антоній|Марка Антонія]], але його колеги-трибуни [[Гай Азіній Полліон]] і [[Луцій Требеллій Фідес]] порадили [[Марк Антоній|Антонію]] не підтримали його. Антоній, якому, мабуть, зраджувала дружина з Долабеллою, взявся за зброю, коли Долабелла захопив форум у спробі використати силу, щоб провести закон. Сенат проголосував за його підтримку, у результаті чого було зіткнення, що призвело до втрат з обох сторін. Цезар після свого повернення з Олександрії, бачачи необхідність усунення Долабелла з Риму, простив його і взяв його на посаді генерала в експедицію в [[Африка (римська провінція)|Африки]] і [[Іспанія (римська провінція)|Іспанію]].
 
Після повернення Цезаря в Рим і обрання [[Консул (Стародавній Рим)|консулконсулом]]ом у п'яте, Цезар запропонував [[Сенат (Стародавній Рим)|СенатСенату]]у передати свій консулат Долабеллі. [[Марк Антоній|Антоній]] протестував, викликавши величезні заворушення, які змусили Цезаря зняти з соромом свою пропозицію. Пізніше Цезар, будучи диктатором, призначив Долабеллу консулом. Але Антоній оголосив про несприятливі провісники, і Цезар знову змушений був відступити і відмовитися від призначення Долабелли.
 
Після смерті Цезаря Долабелла скористався знаком консула (який був вже обіцяний йому), і дружить з [[Марк Юній Брут|Брутом]] та іншими змовниками, отримав цю посаду. Коли [[Марк Антоній]] запропонував йому очолити експедицію проти парфян і Сирії, він перейшов на бік Антонія. Його подорож у Сирію була відзначена грабунком, здирництвом, і вбивством [[Гай Требон|Гая Требон]], проконсула Азії, який відмовив йому у вході в [[Смірна|Смірну]].
 
У зв'язку з цим він був оголошений ворогом держави і замінений [[Гай Кассій Лонгін (змовник)|Кассієм]] (вбивцею Цезаря), який напав на нього в [[Латакія|Латакії]]. Коли війська Касія захопили місто в [[43 до н. е.]], Долабелла наказав одному зі своїх солдатів вбити його. Протягом всього свого життя він був великим розпусником, що дозволило [[Плутарх]]у написати про його схожість з Цезарем.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Публій_Корнелій_Долабелла_(консул-суффект_44_року_до_н._е.)