Вендичани: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 71:
Першими членами колгоспу були ПобережнийВ.І., КондрукІ.М., ГевкоА.В., ХмарукС.В. Землі було бл.500га. У 1-й рік колгосп худоби не мав, бо у колгосп увійшли бідні селяни, які не мали тягла. Вендичанський радгосп виділив насіння для посіву і тяглову силу для обробки землі. 1930 року було 30 коней, відібраних у селян та один трактор. Незважаючи на використання техніки, було зібрано врожай лише 15 ц. з га. Приміщень для худоби не було, доводилось її тримати у колгоспників. У 1930 розпочато будівництво приміщення на 100 голів. Агітатором за колгоспний лад була МТС, створена в селі у 1931 році. Восени 1931 було 3 трактористи, серед яких одна жінка — Жук Віра Олексіївна. Вендичанська МТС, штат якої складався з 50 чоловік обслуговували колгоспи таких сіл: Вендичани, Немерчі, Сугаки, Тропова, Сліди, конева, Садова, Борщівці, Озаренці, Немія, Серебрія, Воєвіченці, Колгосп с. Немерчі у 1934 переведений до Лучинецького району. У 1932 в МТС було 30 тракторів, а напередодні 2-ї світової війни — 96. Ремонт сільськогосподарських машин проводила МТМ. Штат робітників і службовців нараховував 48 чоловік. Роботу колективу на догоду більшовицькій верхівці спрямовувала парторганізація, створена при МТС у 1934 році. Могилів-Подільський радгосп на основі одержаних від геолога Вержиновського даних геологічних знімків та попередньої розвідки у 1929 році побудував під керівництвом проф. Слободяннікова І.Я. цегельно-черепичний завод, який здано того ж року. Річне виробництво стало 170000 шт. У 1931 завод переведений із ручної формовки на механічну: встановлено локомобіль «Вольф» потужністю 120 к.с., пресоагрегати «Крок-3» та 3 салазочних преси по формуванню штампувальної черепиці. Здійснено реконструкцію і цукрового заводу, за якою добудовано головний корпус (лабораторія), встановлено потужні парові машини, устатковані парові котли. У 1932 цукрозавод одержав перше авто. По приєднанню радгоспу до цукрозаводу у 1934, автопарк заводу мав 7 машин і 2 трактори. До 1940 стало 9 машин, працювали на вивезенні цукрової сировини. на 1934 рік було більше тисячі га, понад 50 коней. Створено 2 колгоспи і на виселку Тарасівка — колгосп ім. Т.Г.Шевченка.
 
=== 1Соціальна сфера ===
До перевороту 1917 року була одна лікарня при цукровому заводі, збудована графом Сулятицьким для своїх потреб. У 1932 році при лікарні відкрито стаціонар, щоправда, лише на 5 ліжок, аптеку. Напередодні 2-ї світової війни село значно розширилось. Виникли нові вулиці: Березівка, Ланок, розширилась Золота Гора, Шлях. Почав змінюватись і культурний вигляд села. Солом'яні стріхи змінилися черепичними покрівлямичерепицею. Центральною вулицею простягнулося шосе. Усі діти шкільного віку ходили до школи. Колектив школи проводив лікнеп. У школі було 15 класів, яке505 значноучнів, поліпшило9 зв'язоккімнат, зфізкабінет. цукровимПерший івипуск середньої школи цегельно-черепичними заводоми1937 р., випусків було 5, випускників - 148.
=== 2-а світова війна ===
Почалася електро- і радіофікація села. Працював відділ зв'язку та ощадкаса.
Окуповано румунськими військами 9 липня 1941. Зруйновано цукровий, цегельний заводи. Багато чоловіків пішло до лав "червоної" армії.
Широкого розмаху на селі набула освіта. Усі діти шкільного віку охоплені школою. Не залишилось поза увагою і доросле населення, серед якого педколектив школи проводив велику роботу по ліквідації неписьменності. У школі було 15 класів, навчалось 505 учнів. Було 9 кімнат, фізичний кабінет. Перший випуск середньої школи був 1937 року, всіх випусків — 5, випускників — 148 чол.
 
Територія села була окупована румунськими військами 9 липня 1941 року.
Господарство села було зруйноване. Були зруйновані цукровий та цегельний заводи, жителі села змушені були переносити знущання і здирства окупантів. Але жителі села не втрачали надію на визволення і всіма способами намагалися шкодити ворогам. Багато чоловіків пішло до лав Червоної Армії, щоб боротися проти нацистів.
Жителі села назавжди зберегли в своїй пам'яті 22 березня 1944 року — день звільнення Вендичани від німецько-фашистських загарбників.
 
=== повоєннй час ===