Черкаське (Новомосковський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 49:
Приблизна чисельність населення на 1989 рік — 3700 осіб.
==Історія==
Історія селища веде свій відлік з 1949 року, коли у Новомосковському районі з`явився новий населений пункт – невелике військове містечко Нове, але його не було ні на картах району, ні на картах Дніпропетровської області. Основу населення складали військовослужбовці учбового батальйону, де готували спеціалістів для військових сил СРСР. Батальйон був розташований на околиці теперішнього селища в напрямку села Орлівщина. Це були важкі повоєнні роки. Люди жили в складних умовах, за будинки їм були землянки.
Восени 1957 року на землю Новомосковщини прибули частини 22- ї гвардійської танкової дивізії із Забайкалля, яка у роки Великої Вітчизняної війни звільнила м. Черкаси, тому її назвали Черкаською, а містечко відповідно також отримало назву Черкаське (з 1958 року) Кількість населення становила 4,5 тисячі чоловік. Тоді ж почалося будівництво житлових одноповерхівок і казарм для військовослужбовців. Сучасного вигляду містечко почало набувати з 1979 року. Зводилися багатоповерхівки, казарми, парки для військової техніки, облаштовувалися командні пункти, прокладалися дороги. У 1958 році побудована перша школа з восьмирічним терміном навчання, яка була розташована в районі житлових одноповерхових будинків.
Для військовослужбовців, які на мали сім`ї, було побудовано гуртожиток, в приміщенні якого зараз знаходиться ЖЕК, а Будинок офіцерів був розташований в будівлі, яку зараз займає селищна рада.
На початку 60-х років було побудовано три двоповерхових будинки, а в 70-х роках почалося будівництво п'ятиповерхових будинків – це будинки №1,2,3. У 1978 році відкрито нову школу, яка надавала учням повну середню освіту.
У 1990 році гвардійська танкова дивізія була розформована, і на її місце з Угорщини прибула 93-я мотострілкова дивізія, а нині бригада, краща в Збройних силах України. Кількість населення зросла до 7,5 тис. Почалось будівництво дитячого садочка, житлових будинків, школи. У тому ж 1990 році була створена Черкаська селищна рада, головою якою з того часу до тепер місцеві жителі обирають В.С. Тотояна. На сьогодні в селищі проживає 4227 чоловік ( данні на 1.07.2007 р.). За роки свого існування селище дуже змінилося: відкрито багато приватних магазинів, мебельний цех, є лікарська амбулаторія, будинок офіцерів, дитячий садочок, школа мистецтв, перукарні, АЗС. 10 жовтня 2003 році відкрила свої двері нова школа. Багато жителів селища приймали участь в ліквідації аварії на Чернобільській АЕС, 103 чоловіка пройшли бойових шлях в Афганістані. До 20 річчя виводу радянських військ з Афганістану в селищі відкрито музей, пам’ятник воїнам - афганцям.
==Сьогодення==
У вересні 2008 року селище відсвяткувало 50-річчя свого існування, де було представлено прапор селища, який зайняв почесне місце поруч з Державним прапором України та прапором військової бригади. Синьо-біле полотнище символізує мирне небо, та чистоту землі, увінчане гербом селища. Вперше на святі звучав і гімн Черкаського у виконанні автора тексту Т.Мосійчук. музику написала О.Ломакіна.
У Черкаському живуть працьовиті й талановиті люди, якими пишаються його мешканці. Містечко відрізняється з-поміж багатьох інших тим, що воно нагадує одну велику родину, де всі один одного знають і підтримують. Ця його особливість сприяє тому, що високоінтелектуальна й високоінтелігентна атмосфера виховує таке ж юне покоління.
| |||