Кембрійський період: відмінності між версіями

 

== Загадка кістяків ==

Тварини, поки в них ще не сформувалися тверді кістяки, дуже рідко зберігалися у виді скам'янілостей . Відповідно, інформації про них у нас вкрай мало.

Але чому ж у такої кількості тварин кістяки розвинулися саме тепер, а не колись, у докембрії? Створюється враження, що для того, щоб в організмі тварини відкладалися мінерали, необхідні для формування кістяка, потрібна визначена кількість кисню. Можливо, концентрація кисню в атмосфері стала достатньою для цього тільки в ранньому кембрії.

Розміри і форми очей трилобітів надзвичайно різноманітні. Були і зовсім сліпі трилобіти — можливо, тому, що жили вони в товщі донних відкладень або на великих глибинах, де мало світла. В одних трилобітів були панорамні очі, що давали широкий огляд. В інших очі розташовувалися з боків голови. У третіх вони були розміщені біля самої верхівки або навіть стирчали на стеблинках, так що тварини, імовірно, могли майже цілком зариватися в мул, але при цьому пильно стежити за можливою загрозою або здобиччю. Трилобіти, що вели активний спосіб життя мали випнуті очі в передній частині голови. Поля зору обох очей у них перехрещувалися, що дозволяло тварині точніше визначати відстань до об'єкта і розраховувати свою швидкість. Трилобіти, що плавають, обзавелися широкими і плоскими хвостовими щитами. У таких видів були легені панцири і безліч відростків, що збільшували поверхню тіла тварини — це допомагало йому триматися на плаву. Глибоководні види трилобітів використовували відростки для того, щоб підніматися над осадовим шаром, можливо, для витягу часток їжі з морської води.

 

 

Свого найвищого розквіту трилобіти досягли в ордовікський період, однак до кінця палеозойської ери, 225 млн років тому, вони цілком вимерли. Бурхливо еволюціонували молюски і риби навчилися розправлятися з ними, незважаючи на їхні панцири. До того ж вони успішно конкурували з трилобітами за харчові ресурси.