Білоцерківський полк: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sodmy (обговорення | внесок) м вікіфікація |
Sodmy (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 15:
|Сотні = '''1649 <ref>За Зборівським реєстром 1649-го козаки цього полку розписувалися не за сотеними, а за прикріпленими містечковими територіями (23 підрозділи)</ref> 2290<ref>«Реєстр Війська Запорозького 1649 року» Київ, [[Наукова думка|«Наукова думка»]], 1995</ref> (3035)<ref>''[http://uk.wikisource.org/wiki/Реєстри_всього_Війська_Запорозького_після_Зборівського_договору Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня]'' / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.</ref>'''. ''Найчисельніший з Білої Церкви (1742)''.
|Сотня 1 = Антонів
|Сотня 2 = [[Чорна Кам'янка|Чорний Камінь]]
|Сотня 3 = Германівка
|Сотня 4 = Кам'яний Брід
Рядок 77:
|Полковник20 =
}}
'''Білоцерківський полк''' — адміністративно-територіальна і військова одиниця [[Правобережна Україна|Правобережної України]] в 17 — 18 століттях. Полковий центр — [[місто]] [[Біла Церква]]. Належить до корінних козацьких полків. Як військово-адміністративна одиниця, згідно [[Куруківський договір 1625|Куруківського договору]], постав у 1625 році як [[Полки Гетьманщини|полк]] [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]].
== Опис ==
Територія полку на [[схід|сході]] межувала з [[Київський полк|Київським]], на [[південь|півдні]] — [[Корсунський полк|Корсунським]], на [[захід|заході]] — [[Уманський полк|Уманським]] та [[Вінницький полк|Вінницьким]] [[полк]]ами.
Рядок 87:
В 1651 році східна частина полку відійшла до [[Паволоцький полк|Паволоцького полку]] ([[Паволоч]], [[Сквира]], [[Антонів (Сквирський район)|Антонів]], [[Торчиця]]).
== Призначення ==
Полк призначався для охорони [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] від нападів військ [[Кримське ханство|Кримського ханства]] І забезпечував третє перекриття [[Чорний шлях|Чорного шляху]], який був одним з основних шляхів, використовуваних для цих нападів. Перше перекриття забезпечувалося силами [[Чигиринський полк|Чигиринського]] полку, друге — військами [[Корсунський полк|Корсунського]] полку. Полк розміщувався в межах [[Білоцерківське староство|Білоцерківського]] староства, яке було однією з королівщин [[Київське воєводство|Київського воєводства]].
Основний склад полку 2214 козаків, або 74% було зосереджено на віддалі не більше 50 кілометрів по обидва боки від Чорного шляху. При цьому південніше від нього у межиріччі [[Гнилий Тікич|Гнилого]] та [[Гірський Тікич|Гірського]] Тікичів розміщувався відділок з 748 козаків і основним осередком цього відділку було містечко [[Чорна Кам'янка|Чорний Камінь]].
Північніше ж від Чорного шляху у водозборі [[Рось|Росі]] розміщувалася решта -1466 козаків, і їх основним осередком було полкове місто Біла Церква, де мешкав Полковник і де перебував полковий уряд. Хоча південний відділок і був порівняно нечисельним, але його розташування всередині вигину [[Чорний шлях|Чорного шляху]] давало змогу малими силами виконувати бойові завдання щодо його охорони з півдня і навпаки, розміщення північного відділку Білоцерківського полку з зовнішнього боку цього самого вигину Чорного шляху потребувало більших сил для його охорони з півночі.
[[Паволоч|Паволоцький]] відділок Білоцерківського полку нараховував 776 козаків і розміщувався в північно-західній частині Білоцерківського полку і основним його осередком було місто Паволоч. Його призначення було дещо відмінним від призначення вищеописуваних відділків. Цей відділок був обернутий на захід, оскільки Паволоцький полк, його попередник, був утворений на початку [[Хмельниччина|Великого повстання 1648 року]] як один із осередків зосередження сил для наступу на захід — проти Польського королівства Речі Посполитої.
== Склад ==
За «Реєстром Війська Запорозького [[1649]] року» до полку було вписано 2990 козаків, що становило 7,38% всього складу Реєстру. За чисельністю полк був більше за середній (2530 козаків). До списку полку було вписано й весь склад [[Паволоцький полк Війська Запорозького|Паволоцького]] полку, створеного [[1648]] року, який повинен був бути скасований за умовами [[Зборівський договір|Зборівської угоди]] 1649 року. В полку було 23 сотні (полкова з Білої Церкви, а також сотні з Чорного Каменю, Германівки, Кам'яного Броду, Фастова, Волховця, Боярки, Антонева, Торчиці, П'ятигор'я, Сквири, Дідівщини, Карабчева, Паволочі, Ходорків, Івниці, Бишева, Водолії, Вилля, Брусилова, Рожева, Войташівки, Коростишева), в яких нараховувалося 2 990 козаків і до полку входило 22 значні поселення.
За переписом [[1654]] налічував 19 міст і містечок ([[Фастів]], [[Боярка]], [[Ставище (смт)|Ставище]], [[Володарка]], [[Шавулиха]], [[Богуслав]], [[Рокитне (смт, Київська область)|Рокитне]] та ін.), в яких жило лише козаків і міщан 6668. Основну масу населення полку становило селянство ([[посполиті]]).
Великим козацьким центром у Білоцерківському полку була Чорнокам'янська сотня, яка, крім Чорного Каменя, включала Насташки, Ставище, Синявку, Лесевичі, Ковшевату, Шавулиху, Вільнанку, які пізніше виділились в окремі сотні<ref>[http://disser.com.ua/contents/28734.html Автореферат дисертації: Персональний склад та генеалогія української козацької старшини (1648 - 1782 рр.), 2006]</ref>.
В полку було 18 сотень, сотенними містами були<ref>Сайт «Українське Реєстрове Козацтво»: [http://www.kozatstvo.org.ua/ua/publications/uk_r.php?d=a&i=860 РЕЄСТР - перший паспорт козацтва]</ref>:
{{Multicol}}
* Біла Церква ≈ 1037
* Антонів ≈ 69
* [[Боярка]] ≈ 30
* [[Германівка (Обухівський район)|Германівка]] ≈ 99
* [[Вільховець (Богуславський район)|Вільховець]] ≈ 100
* [[Кам'яний Брід (Лисянський район)|Кам'яний Брід]] ≈ 30
* [[Паволоч]] ≈ 99
* [[Триліси (Фастівський район)|Триліси]]
* Торчиця ≈ 100
{{Multicol-break}}
* [[Чорна Кам'янка|Чорний Кам'янець]] (Чорний Камінь) ≈ 700 козаків<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur81410.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ XIV. Стор. 10.]</ref><ref>Сайт «Дзензелівка»: [http://dzenzelivka.org.ua/?p=86 І покажем, що ми браття козацького роду!]</ref>
** [[Насташка (Рокитнянський район)|Насташка]]
** [[Ставище (смт)|Ставище]]
** [[Синявка (Ємільчинський район)|Синявка]]
** [[Лісовичі (Таращанський район)|Лесевичі]]
** [[Ківшовата|Ковшувата]]
** [[Шаулиха|Шавулиха]]
* [[Фастів]] ≈ 100
{{Multicol-end}}
=== Інші полковники ===
* Сава Москаленко (наказний),
* С.Половець,
* Данило Гиря (наказний),
* А.Положний (наказний),
* І.Клиша (наказний),
* Макар Москаленко,
* І.Сулименко (наказний),
* І.Кравченко
* та інші<ref>Сайт «Всеукраїнське козацьке військо»[http://www.vkv.kiev.ua/index.php/2011-02-25-17-16-02/polkovii-ustri-ukrani/72-blocerkvskii-polk.html Білоцерківський полк]</ref>.
== Бойові дії ==
Брав участь в [[Битва під Старокостянтиновом|Костянтинівській]] і [[Битва під Батогом|Батозькій битві]] та інших боях [[Хмельниччина|визвольної війни українського народу 1648—54 років]]. За часів правління [[Іван Виговський|Виговського]] брав участь в [[Конотопська битва|Конотопській битві]] під час [[Російсько-українська війна (1658-1659)|російсько-української війни (1658–1659)]].
== Занепад ==
За [[Андрусівський мир|Андрусівським перемир'ям]] 1667 полк мав відійти під владу Речі Посполитої. Після передачі, згідно [[Журавненський мирний договір|Журавненської угоди]], у 1674-му році полякам території Білоцерківщини полк занепав, а населення почало масово переселятися на [[Лівобережна Україна|Лівобережну Україну]].
Як військовий підрозділ гетьманату [[Петро Дорошенко|П. Дорошенка]] проіснував до 1676-го року коли й був ліквідований.
=== Відновлення 1702 року ===
Відновлений у [[1702]] [[Семен Палій|Семеном Палієм]] як [[Фастівський полк]], який у 1702 перейменовано на Білоцерківський. Полковий центр знову перенесено до Білої Церкви. Після смерті С. Палія (1710) білоцерківським полковником був призначений Антон Танський.
За умовами [[Прутський мир|Прутського мирного]] договору 1711 Правобережна Україна знову опинилася під владою Польщі, а полк 1712 року був остаточно ліквідований. Більшість козаків переселилася на Лівобережну Україну.
== Див. також ==
* 132
== Примітки ==
{{reflist}}
==
* {{УРЕ}}
* {{МСІУ}}
* М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ XIV. Стор. 10.
* Коваленко Сергій. Білоцерківський полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — Київ: Видавництво «Стікс», 2007.
* Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. — Київ: Стилос, 2002.
Рядок 107 ⟶ 173:
* Gajecky G. The Cossack administration of the Hetmanate. — Cambridge: 1978. — Vol.2. — P.570-578.
* Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 рр. — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007.
* Автореф. дис. д-ра іст. наук: 07.00.06 / В.В. Кривошея; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М.С.Грушевського. — К., 2006. — 33 с. — укp.
== Посилання ==
| |||