Вікіпедія

Медична географія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
EmausBot (обговорення | внесок)
Боти
711 076 редагувань
м Перенесено 12 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q3286542)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Медична географія''' - це — суміжна галузь географічної науки, що сформувалася на межі [[Медицина|медицини]] та [[Географія|географії]] і вивчає вплив умов [[Географічна оболонка|ландшафтної оболонки]] та [[Ноосфера|суспільних факторів]] на [[здоров'я]] населення.
 
== Атрибути науки ==
'''Об’єктОб'єкт''': медична сфера [[Суспільство|суспільства]], яка охоплює людину, стан її здоров’яздоров'я та [[Географічний детермінізм|середовище її проживання]] в рамках конкретних геопросторово-часових координат.
 
'''Предмет''': просторові і часові закономірності функціонування територіальних систем захворюваності, а також взаємодія та трансформація їх складових.
Рядок 8:
'''Мета''': розкриття закономірностей існування територіальних систем захворюваності та медичної сфери в цілому.
 
== Завдання науки ==
* пізнання закономірностей географічного (просторового) впливу навколишнього середовища на людину;
* географічний моніторинг медичної ситуації;
Рядок 14:
* оптимізація системи охорони здоров'я на основі нейтралізації негативних факторів впливу на здоров'я населення.
 
== Історія медичної географії ==
 
=== Виникнення ===
[[ImageФайл:Snow-cholera-map-1.jpg|thumb|right|300px200px| [[Ареал]] поширення [[Холера|холери]] в [[Лондон|Лондоні]]і [[1854]] року. Перша медико-географічна карта Джона Сноу]]▼
 
Офіційною батьківщиною медичної географії визнано [[Італія|Італію]]. У [[XVII]] ст. столітті італійський вчений Б. Раммаціні (1633-17141633–1714) увів термін "«медична географія"» і розкрив зміст цього поняття.▼
▲[[Image:Snow-cholera-map-1.jpg|thumb|right|300px| Ареал поширення [[Холера|холери]] в [[Лондон|Лондоні]] [[1854]] року. Перша медико-географічна карта Джона Сноу]]
▲Офіційною батьківщиною медичної географії визнано [[Італія|Італію]]. У [[XVII]] ст. італійський вчений Б. Раммаціні (1633-1714) увів термін "медична географія" і розкрив зміст цього поняття.
У 1853 р. в [[Берлін|Берліні]] вийшла праця [[Фуке]] "Медична географія", у якій дано таке визначення цьому поняттю: медична географія - це наука, що вивчає закони за якими на [[Земля|Землі]] розподіляються і поширюються хвороби. Фуке розрізняє "географічну нозологію" і "нозологічну географію".
Французький лікар військового госпіталю Буден у праці "Досвід медичної географії" (1843) дав таке визначення медичній географії: "Народження, життя, захворювання і смерть - все змінюється залежно від [[Клімат|клімату]] і [[Ґрунт|ґрунту]], від племені і національності. Ці різноманітні прояви життя і смерті, здоров'я і хвороби, ці неперервні переміни в просторі, що видозмінюються походженням людей, складають спеціальний предмет медичної географії".▼
Класичні дослідження в цій науці були закладені Джоном Сноу в [[1854]] році, котрий дослідив джерело масового захворювання на [[Холера|холеру]] в [[Лондон|Лондоні]], помітивши, що будинки хворих були розташовані біля водойм та водних насосів - осередків поширення хвороби.▼
Американський вчений Лайт (1944) писав, що дві пошукові дисципліни - медицина і географія об'єднали свої засоби і можливості для кардинального вивчення впливу оточуючого середовища на виникнення в людей тих чи інших захворювань.▼
 
▲У 1853 році в [[Берлін]]і вийшла праця [[Фуке]] «Медична географія», у якій дано таке визначення цьому поняттю: медична географія — це наука, що вивчає закони за якими на [[Земля|Землі]] розподіляються і поширюються хвороби. Фуке розрізняє «географічну нозологію» і «нозологічну географію». Французький лікар військового госпіталю Буден у праці "«Досвід медичної географії"» (1843) дав таке визначення медичній географії: "«Народження, життя, захворювання і смерть - — все змінюється залежно від [[Клімат|клімату]] і [[Ґрунт|ґрунту]], від племені і національності. Ці різноманітні прояви життя і смерті, здоров'я і хвороби, ці неперервні переміни в просторі, що видозмінюються походженням людей, складають спеціальний предмет медичної географії"».
===Медична географія у СРСР===▼
 
▲Класичні дослідження в цій науці були закладені Джоном Сноу в [[1854]] році, котрий дослідив джерело масового захворювання на [[Холера|холеру]] в [[Лондон|Лондоні]]і, помітивши, що будинки хворих були розташовані біля водойм та водних насосів - — осередків поширення хвороби.
У [[1929]] році А.Н. Сисін (1879-1956) сформулював завдання медичної географії як дослідження зв'язків масових захворювань з умовами місцевості, а також зв'язків цих захворювань з даним зовнішнім середовищем ([[Ландшафт географічний|географічним ландшафтом]] у сучасному розумінні).
▲Американський вчений Лайт (1944) писав, що дві пошукові дисципліни - — медицина і географія об'єднали свої засоби і можливості для кардинального вивчення впливу оточуючого середовища на виникнення в людей тих чи інших захворювань.
У [[1954]] році створено Комісію медичної географії - організації [[Географічне товариство СРСР|Географічного товариства]], яка в дуже стислі строки обговорила і розробила теоретичні основи медичної географії, програми і методики медико-географічних досліджень, принципи надання методичної допомоги в проведенні медико-географічного вивчення території країни і регіонів. Аналогічні комісії медичної географії були створені у Львівському, Новосибірському, Омському, Східносибірському (м.Іркутськ), Приамурському (м.Хабаровськ), Сахалінському відділах Географічного товариства колишнього СРСР. У 1960 році в Іркутську відбулася Друга наукова нарада, а у 1962 році у Владивостоку симпозіум на тему "Медико-географічні дослідження у вирішенні комплексних географічних проблем". Проте до спільного погляду на предмет і завдання медичної географії вчені так і не прийшли. Дискусії тривали. У 1955-1956 роках Є.Н. Павловський писав: "Важливою галуззю географічної науки є медична географія, яка вивчає поширення і причини поширення захворювань людини на Землі в рамках материків, територій держав чи яких-небудь інших частин земної поверхні, що мають значний інтерес за своїми особливостями. Аналогічне визначення дає Н.П.Соколов (1958). Японський учений М.Асако у 1956 р. у доповіді на тему "Методи і предмет медичної географії" розкриває суть предмета медичної географії як вивчення патологічних явищ у взаємозв'язку з географічними аспектами людського життя. У 1958 р. Сасне де ля Кальсада у праці "Основи медичної географії" дає історичний огляд розвитку медичної географії. У Ленінграді 19-24 листопада 1962 р. відбулася Перша наукова нарада з проблем медичної географії, метою якої було ознайомлення учасників з основними науковими напрямами медичної географії, обговорення актуальних проблем цієї науки і шляхів швидкого впровадження в практику результатів медико-географічних досліджень, а також визначення перспектив дальшого розгортання наукових праць у галузі медичної географії.▼
 
=== Медична географія в незалежнійСРСР Україні===
 
▲У [[1929]] році А. Н. Сисін (1879–1956) сформулював завдання медичної географії як дослідження зв'язків масових захворювань з умовами місцевості, а також зв'язків цих захворювань з даним зовнішнім середовищем ([[Ландшафт географічний|географічним ландшафтом]] у сучасному розумінні). У [[1954]] році створено Комісію медичної географії - — організації [[Географічне товариство СРСР|Географічного товариства]], яка в дуже стислі строки обговорила і розробила теоретичні основи медичної географії, програми і методики медико-географічних досліджень, принципи надання методичної допомоги в проведенні медико-географічного вивчення території країни і регіонів. Аналогічні комісії медичної географії були створені у Львівському, Новосибірському, Омському, Східносибірському (м.Іркутськ), Приамурському (м.Хабаровськ), Сахалінському відділах Географічного товариства колишнього СРСР. У 1960 році в Іркутську відбулася Друга наукова нарада, а у 1962 році у Владивостоку симпозіум на тему "«Медико-географічні дослідження у вирішенні комплексних географічних проблем"». Проте до спільного погляду на предмет і завдання медичної географії вчені так і не прийшли. Дискусії тривали. У 1955-19561955–1956 роках Є. Н.  Павловський писав: "Важливою галуззю географічної науки є медична географія, яка вивчає поширення і причини поширення захворювань людини на Землі в рамках материків, територій держав чи яких-небудь інших частин земної поверхні, що мають значний інтерес за своїми особливостями. Аналогічне визначення дає Н. П. Соколов (1958). Японський учений М.Асако у 1956  р. у доповіді на тему "«Методи і предмет медичної географії"» розкриває суть предмета медичної географії як вивчення патологічних явищ у взаємозв'язку з географічними аспектами людського життя. У 1958  р. Сасне де ля Кальсада у праці "«Основи медичної географії"» дає історичний огляд розвитку медичної географії. У Ленінграді 19-24 листопада 1962  р. відбулася Перша наукова нарада з проблем медичної географії, метою якої було ознайомлення учасників з основними науковими напрямами медичної географії, обговорення актуальних проблем цієї науки і шляхів швидкого впровадження в практику результатів медико-географічних досліджень, а також визначення перспектив дальшого розгортання наукових праць у галузі медичної географії.
Медико-географічні дослідження в Україні особливо активізувались після [[Аварія на Чорнобильській АЕС|аварії на Чорнобильській АЕС]]. Відбувається диференціація медичної географії на окремі самостійні науки, зокрема медичне картографування, величезний внесок у розвиток якого в наші дні зробили Я.І. Жупанський, В.А. Шевченко та інші З'являються нові погляди на предмет і завдання медичної географії з позицій сьогодення. Варті уваги визначення предмета і завдань медичної географії професором Львівського університету [[Шаблій Олег Іванович|О.І. Шаблієм]], опубліковані у матеріалах конференції "Здоров'я і середовище", яка відбулась у [[Люблін|Любліні]] (Польща) у [[1993]] році Згадана конференція є зразком співпраці українських учених з медико-географами інших країн світу.▼
 
У [[1997]] році Жупанський Я.І. вніс медичну географію у ряд природничо-соціальних наук, виділив складові медичної географії, такі як:▼
▲=== Медична географія ув незалежній Україні СРСР===
 
▲Медико-географічні дослідження в Україні особливо активізувались після [[Аварія на Чорнобильській АЕС|аварії на Чорнобильській АЕС]]. Відбувається диференціація медичної географії на окремі самостійні науки, зокрема медичне картографування, величезний внесок у розвиток якого в наші дні зробили Я. І.  Жупанський, В. А.  Шевченко та інші З'являються нові погляди на предмет і завдання медичної географії з позицій сьогодення. Варті уваги визначення предмета і завдань медичної географії професором Львівського університету [[Шаблій Олег Іванович|О. І.  Шаблієм]], опубліковані у матеріалах конференції "«Здоров'я і середовище"», яка відбулась у [[Люблін|Любліні]]і (Польща) у [[1993]] році Згадана конференція є зразком співпраці українських учених з медико-географами інших країн світу.
▲У [[1997]] році Жупанський Я. І. вніс медичну географію у ряд природничо-соціальних наук, виділив складові медичної географії, такі як:
* Географія природних осередків захворювань;
* Нозогеографія.
 
== Принципи і методи медичної географії ==
(за Ключко Л. В., 2011  р.)
 
'''Принципи''':
Рядок 56:
* соціологічні.
 
== Складові медичної географії ==
 
* '''[[Медичне ландшафтознавство]]''' вивчає вплив природної складової територіальних систем захворюваності на стан здоров'я населення, що може бути основою вироблення підходів до оздоровлення певних територій.
* '''[[Медичне країнознавство]]''' має своїм завданням вивчити медико-географічні особливості окремих держав, їх територіальних одиниць, інших регіонів і представляти відповідні результати у будь-якій формі (медико-географічні атласи, медико-географічні описи тощо).
* '''[[Нозогеографія]]''' досліджує просторове поширення окремих хвороб, інтенсивність їх прояву та співвідношення різних їх видів в залежності від географічного положення території. Напрацьований матеріал є основою для визначення головних особливостей територіальної організації цього явища.
* '''[[Ландшафтна епідеміологія]]''' головним завданням має визначення природних умов утворення та закономірностей функціонування ареалів інфекційних хвороб, які передаються від тварин до людей (природних осередків хвороб).
* '''[[Географія медичного обслуговування]]''' вивчаю мережу медичних закладів, її відповідність проблемам населення з метою складання рекомендацій по підвищенню ефективності її роботи в залежності від існуючих показників захворюваності.
 
== Література ==
* Rupke , N. A. (ed.) ( 2000 ) Medical Geography in Historical Perspective . Wellcome Trust Centre for the History of Medicine, London.
* Tim Brown. A Companion to Health and Medical Geography. Wiley-Blackwell, 2010. - — 640 p.
* ''[[Шевчук Любов Теодорівна|Шевчук Л. Т.]]'' Основи медичної географії. – — Львів: Світ, 1997. – — 167 с.
* ''Шевченко В. А. '' Медико-географическое картографирование территории Украины. К., 1994.
* ''Гуцуляк В. М., Наконечний К. П. '' Медико-екологічна оцінка ландшафтів Чернівецької області: Монографія. – — Чернівці: Рута, 2010. – — 150 с.
* ''Гуцуляк В. М., Нечипоренко Г. Л., Шевченко В. О. '' Загальна медична географія світу: Монографія. - — Київ, 1998. – — 178 с.
* ''Гуцуляк В. М. '' Медична географія: Екологічний аспект: Навчальний посібник. – — Чернівці: Рута, 2008. - — 132 с.
* Медико-географічний атлас України / Барановський В. А., Пироженко К. Г., Шевченко В. О. — К.: Зелений світ, 1995. Вип. 1. – — 32 с.
* ''Чаклин А. В. '' География здоровья. — М.: Знания, 1986. 151 с.
* ''Воронов А. Г. '' Медицинская география. Общие вопросы. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 161 с.
 
[[Категорія:Географічні науки]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Медична_географія