Гнилосиров Василь Степанович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оцифрування дат в картці особи |
|||
Рядок 39:
=== Громадська діяльність ===
Під час навчання в університеті він став одним із організаторів і активних членів Харківської [[Громади (товариства)|громади]], що залишила в історії національного руху помітний слід. Тут працювали такі, пізніше відомі українські діячі, як [[Мова Василь Семенович|В. С. Мова]], [[Потебня Олександр Опанасович|О. О. Потебня]], [[Багалій Дмитро Іванович|Д. І. Багалій]], [[Єфименко Олександра Яківна|О. Я. Єфименко]], [[Єфименко Петро Савич|П. С. Єфіменко]], [[Жебуньов Леонід Миколайович|Л. М. Жебуньов]], [[Нордега Іван Степанович|І. С. Нордега]] та ін. З [[1860]] року на громадських засадах працював розпорядником, вчителем і вихователем у недільній школі, входив до складу педагогічної ради, яка
Він займався також збиранням пожертв на видання українських посібників. У зв’язку з нестачею україномовних книжок, а, особливо, підручників, Василь Гнилосиров, від імені Харківської громади, звернувся з листом-проханням до [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], котрий відгукнувся на нього, надіславши близько 3000 примірників свого «[[Букварь южнорусскій|Букваря]]». Він болісно сприйняв смерть Тараса Шевченка, при цьому організувавши громадську підписку на користь родини покійного поета та музично-літературний вечір.
| |||