Запорозький стрій: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
Sofo (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Шаблон: Українське народне вбрання|
На [[Запорожжя|Запорожжі]] не було [[Суспільний стан|стану]] [[Селяни|селян]] в прямому змісті цього слова, там були одружені козаки, які подібно вільному гетьманському посполитству, платили податки і виконували різні повиності по [[Запорозька Січ|Кошу]], в якому жило неодружене [[лицар]]ство, які носили зброю до одруження та все своє життя.
Рядок 34:
Дівчата одівались подібно: на шиї носили до десяти ниток різного [[монисто|мониста]], скляного та [[:коралі]]в, срібні та золоті монети, привішували також [[:медальйон]] (''дукачі''), а також хрестики та образки. Голову дівчата прикрашали [[стрічка]]ми та живими квітами. На ногах носили влітку [[:черевики]], а взимку [[сап'янці]]. Носили охоче також пестні та [[сережки]].
{{commonscat|Clothing of Zaporizhia}}
== Джерела ==▼
* [[Сементовський Микола Максимович|Сементовский]] Н., Старина малороссийская, запорожская и донская, С.-Петербург,-- 1846 p.▼
<center><gallery>
Рядок 52 ⟶ 48:
File:Шапка запорожця 1846.jpg|Шапка запорожця до святкового строю
</gallery></center>
== Стрій ХIХ ст ==
Опис народного вбрання Катеринославського краю.
=== Чоловічий стрій ===
Штани носили з широкими холошами ''до очкура'', до штанів носили полотняну сорочку з широкими рукавами, ''юпку'', свиту ''з відлогою''.
=== Сорочка ===
Чоловіча сорочка виготовлялась з грубого домотканого полотна з дуже широкими рукавами, які біля кисті закінчувались зборами ''чехлами''. Комірець такої сорочки був невисокий стоячий або відкладний. Зав'язувалась сорочка стрічкою. Вишивкою прикрашали комірець-стійку і пазуху з двох сторін. Інколи сорочки були вишиті на плечах та на обшлагах рукавів. Сорочки молодих хлопців мали вишивку на всіх грудях. Сорочки носили заправлені в штани. Крім українців такі самі сорочки та штани носили і волохи.
Верній одяг українців був досить різноманітний, шили його з синього сукна: ''жупани'', ''чекмені'', ''киреї з кобеняками''. Весь цей одяг був запорозького походження, носили його в кін 19 ст. та на поч. 20 ст. старші чоловіки, які отримали його від своїх батьків та дідів, в память про вільне козацтво. В кін 19. ст. верхній одяг шили з синьої китайки - ''черкасина'' або з сивого чи чорного сукна домашнього виробництва. Молоді хлопці пов'язували по сорочці кольорові пояси або носили по сорочці також жилетки. Зверху по сорочці носили ''чумарку'' або коротку ''юпку''. В холодню пору носили ''свитки з відлогою'' та ''кожухи''.
'''Юпки''' шилися з міцної синьої тканини довжиною до колін. Ззаді вони мали збори або інколи шилися також без зборів. З боків юпки прорізали кармани, а рукава обшивалися шкірою. Юпки були одягом на будній день, а також і святковим одягом.
'''Свитка''' або куцина була з білого чи сивого сукна, шилася довшою ніж юпка і носилася в більш прохолодну пору року.
Свитка з грубого сукна, була дуже довгою з коміром - відлогою або з кобеняком, носилася в негоду або в дорогу.
[[:Кожух]] носили з коміром з сивого смушку.
На голові чоловіки носили влітку солом'яні брилі (також картузи), а в зимку ''сиві шапки'' - високі або низькі шапки з сивого каракулю.
На ногах носили чоботи з широкими ''халявами'' та черевики.
=== Жіночий стрій ===
Жінки більше ніж чоловіки зберегли в своєму одязі національні риси.
Одяг дівчат, жінок, старших жінок мав деякі відмінності не в самому крої, а в тканинах з яких його шили та в прикрасах.
Дівчата шили свій одяг з більш тонких тканин і більше прикрашали його (вишивкою), носили багато ''коралів'' та ''дукачі''. На голову одягали інколи вінки, а чоботи та черевики прикрашали блискітками. Стрій жінок відзначався меншою кількістю прикрас та на голові жінки носили ''капор'' або ''очіпок''. Старші жінки традиційно носили ''плахти'', ''запаски'', ''корсетки'' та парчові ''очіпки''.
'''Сорочка''' жіноча в 19 ст. шилася зверрху з тонкого льняного полотна, а низ (підтячка) з домашнього грубшого. Біля коміра сорочка була призбирана, сам комірець був низький. Рукава такої сорочки та інколи пазуха вишивались. Низ сорочки був вишитий або мав мережку. Сорочку одівали так, щоб низ був видний з-під спідниці. Вишивали сорочки хрестиками, квітами або ''лиштвою''.
Зверху по сорочці носили чорні шерстяні ''запаски'', а старші жінки - барвисті ''плахти''. Запаски шилися з тканини домашнього виробництва, ними обгорталися замість спідниці і пов'язували зверху вузький пояс. Спідниці шилися тоді з фабричної тканини. Плахти могли бути різних видів: ''пстри'', ''синятки'' та ''парчові''. В кін 19 ст. плахти в [[Катеринославська губернія|Катеринославській губернії]] майже не виготовлялися, їх замовляли в [[Полтавська губернія|Полтавській губернії]].
Зверху по сорочці носили ''корсетки'', пошиті з ''коврової тканини'', ззаді вони мали збори і були без рукавів. На поч. 20 ст. корсетки шили з синьої китайки.
Зверху по корсетці носили ''юпку'', яку шили з китайки, ситцю чи сірого сукна. Легкі юпки мали великий виложистий комір, а суконі були зі звичайним коміром та з відлогами на грудях. В деяких місцевостях зберігалися ще ''байкові юпки'', з старовинної ''байкової'' тканини - зеленої тканини з червоними кусничками.
Теплим одягом були сірі або білі довгі свитки ''до вусів''. Носили також короткі білі свитки - ''куцини''. І зимою носли ''кожушини''.
На голові носили різної форми ''очіпки'' з парчі та ''капори''. Очіпки були округлої форми, а ''капори'' продовгуватої і ззаду були звужені. Зверху по очіпку пов'язували хустки. Дівчата в свята носили вінки з живих або штучних квітів. На ногах дівчата носили червоні, зелені, жовті, сині чоботи або черевики з сап'яну , прикрашені блискітками і кольоровими шнурками. Заміжні жінки носили чоботи з чорними ''головками'' та з зеленими або червоними ''халявами''. Старші жінки носили також чоботи з чорними ''головками'' але з синіми або жовтими ''халявами'' та чорні черевики.
<center><gallery>
File:Українці 1840.jpg
File:Катеринославська губернія 1860-1880.jpg|Катеринославська губернія 1860-1880
File:Катеринославська губернія 1880.jpg|Катеринославська губернія 1860-1880
</gallery></center>
▲== Джерела ==
▲* [[Сементовський Микола Максимович|Сементовский]] Н., Старина малороссийская, запорожская и донская, С.-Петербург,
* Бабенко В. А., Этнографический очерк народного быта Екатеринославского Края / В. А. Бабенко. - Екатеринослав : Тип. Губерн. Земства, 1905, c.- 48-61.
[[Категорія:Українське народне вбрання]]
| |||