Рафаїл (Турконяк): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
→Творчий доробок: внутріішні посилання |
||
Рядок 37:
У [[2003]] році він закінчив унікальний переклад [[Острозька Біблія|Острозької Біблії]] сучасною українською мовою, дослідивши всі відомі тексти Святого Письма різними мовами. У [[1973]] року глава [[УГКЦ]] звернувся листом до молодого ще церковнослужителя Рафаїла Турконяка, який вивчав тоді святу науку в [[Рим]]і, що знав церковнослов'янську, грецьку, латинську, українську та інші мови (Рафаїл знає понад десяток мов), із пропозицією зробити переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою. Після деяких вагань (отець Рафаїл вважав себе [[літургіст]]ом, а не перекладачем) він 1975 року все-таки взявся за кропітку й відповідальну працю. Ця праця забрала тридцять років.
Переклад був розпочатий із того, що Турконяк придбав в [[Оксфорд]]і мікрофільм із текстом Святого Письма Острозької Біблії і почав переписувати старослов'янський текст власноручно у численні зошити. Так само був переписаний і весь грецький текст, після чого створений спеціальний шаблон для зіставлення грецького і церковнослов'янського текстів та перекладу другого українською мовою. На переклад Нового Завіту пішло чотири роки. А потім Рафаїл підрахував: якщо такими темпами рухатися й далі, то не тільки доведеться викласти 60—65 тисяч доларів США на різне канцприладдя, а й треба буде прожити не менше 110 років. Тому на початку 80-х Турконяк купив [[комп'ютер]], швидко його опанував, а з часом став і комп'ютерним [[програміст]]ом, оскільки необхідних для його діяльності програм тоді не було. При цьому інтенсивність його праці й навантаження на комп'ютери були такими, що вони не витримували і згоряли. Коли ж з'явилися сучасні [[комп'ютер]]и він ввів 120 додаткових букв. 1988 року він отримав факсимільне видання Острозької Біблії, видане в Канаді, а коли приїхав 1990 року в Україну (спочатку, на запрошення нині покійного [[кардинал]]а [[Любачівський Мирослав Іван|Мирослава Івана Любачівського]], лише на три місяці, що розтяглося на життя у [[Львів|Львові]]), зміг користуватися й оригінальним виданням Святого Письма, виданим в [[Острог|Острозі]], що його має [[Державний архів Львівської області|Львівський державний архів]]. Сьогодні на робочому столі священнослужителя працюють два потужних комп'ютери, а також задіяно всю іншу необхідну апаратуру. На дисплеї в паралельному режимі отець Рафаїл може одночасно працювати з десятьма мовами. У пам'ять комп'ютерів уведено всі можливі тексти Біблії — грецький, латинський, церковнослов'янський, український, на стадії завершення — набір Синодального російського канону. Щоб набирати текст старослов'янською мовою, отець Рафаїл власноручно створив [[старослов'янський шрифт]], вимальовуючи на комп'ютері кожну літеру — велику й малу, кожен значок, властивий цій мові, розміщуючи їх так, як вони були надруковані в Острозькій Біблії. Два роки знадобилося отцю Рафаїлу, щоб перенести в [[комп'ютер]] свої початкові записи із зошитів та переклади Нового Завіту.
Архімандрит доктор Турконяк каже:
| |||