Гіпотеза світу РНК: відмінності між версіями

Фраза «Світ РНК» була вперше використана [[Вальтер Гілберт|Вальтером Гілбертом]] [[1986]] року. Проте ідея незалежного життя на основі РНК набагато старша і може бути знайдена в книзі [[Карл Воуз|Карла Воеза]] «Генетичний код» <ref>(New York: Harper and Row, 1967)</ref>. П'ятьма роками раніше молекулярний біолог Александер Річ, з [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетського технологічного інституту]], у виданні присвяченому нобелівському лауреату фізіологу [[Альберт Сент-Дйорді|Альберту Сент-Дйорді]], виклав у основі своєї статті майже таку ж саму ідею. Гіпотеза світу РНК заснована на здатності РНК запам'ятовувати, передавати, і дублювати [[генетика|генетичну]] інформацію, так само, як це робить [[ДНК]]. На додаток до цього, РНК може також діяти як [[рибозим]] ([[ензим]], зроблений з рибонуклеїнової кислоти). Оскільки РНК може відтворюватися самостійно, виконуючи завдання як ДНК, так і [[білок|білків]] (ензимів), вона, як вважається, колись була здатною до незалежного [[життя]]. Більш того, тоді як нуклеотиди не були знайдені в [[Експеримент Міллера—Юрі|експериментах Міллера-Урея]] з відтворення умов, що існували на Землі у [[Архейська ера|Архейську еру]], вони були знайдені в інших експериментах з такого моделювання, наприклад [[експеримент Джоан Оро|експериментах Джоан Оро]]. Експерименти з рибозимами, подібними до [[вірус]]ної РНК [[Q-бета]], показали, що прості здатні до самовідтворення структури РНК можуть витримати навіть сильний тиск відбору (наприклад, термінаторів ланцюгів протилежної [[хіральність|хіральності]]) <ref>«Основи відбору», Лондон: Springer, 1997</ref>.