Громадянська війна в Анголі: відмінності між версіями

Дві основні протиборчі сторони, [[МПЛА]] і [[УНІТА]], мали різне підґрунтя в ангольській [[Соціальна система|соціальній структурі]] і взаємно несумісних керівництва, незважаючи на їх загальну ціль покласти край колоніальній окупації. Хоча обидві рухи сповідали чітко висловлені [[Соціалістична країна|соціалістичні ідеї]], з метою здобуття міжнародної підтримки, яку вони представляли як [[Марксизм-ленінізм|«марксистсько-ленінською»]] і [[Антикомунізм|«антикомуністичною»]] відповідно<ref>Хоча МПЛА прийняв приставку до своїй назви «марксистською-ленінська» в 1977, разом з цим, розправилася з крилом всередині партії, що пропагувала ідеї стати комуністичною; приставку прибрали в 1991 році. УНІТА сповідувала антикомуністичну риторику, від якої позбавилася в 1991 році.</ref>. Третя сторона конфлікту, [[Національний фронт визволення Анголи]] ([[ФНЛА]]) ({{lang-pt|Frente Nacional de Libertação de Angola}}), що бивсябилася проти [[МПЛА]] поручразом з [[УНІТА]] під час війни за незалежність та деколонізацію, не гравзіграла практично ніякоїсуттєвої ролі в Громадянськійгромадянській війні. Одночасно, на півночі країни асоціація сепаратистських груп бойовиків, що малапід назвуназвою [[Фронт звільнення анклаву Кабінда]] (ФЛЕК) ({{lang-pt|Frente para a Libertação do Enclave de Cabinda}}, FLEC), боролисязмагалася за здобуття незалежності провінції [[Кабінда]] від Анголи.

27-річна війна умовно поділяється на основні три періоди&nbsp;— між [[1975]] і [[1991]], [[1992]] і [[1994]], та [[1998]] і [[2002]] роках&nbsp;— що переривалися стислими періодами [[мир]]у. До того часу, коли МПЛА, нарешті, домоглася перемогиперемогти в 2002 році, більше 500 000 чоловік були вбиті і більше одного мільйона осіб вважалися внутрішньо[[Переміщені особи|переміщеними особами]]. Війна повністю зруйнувала [[Економіка Анголи|економіку]] та інфраструктуру Анголи, іа [[система державного управління]], економічні підприємства, і [[Релігійна організація|релігійні установи]] країни малибули серйозніпрактично проблемизнищені.

Ангольська громадянська війна стала відомою завдяки комбінації насильницької внутрішньої політики всередині Анголи і масивній іноземній інтервенції. І [[Радянський Союз]], і [[Сполучені Штати]] надавали колосального значення конфлікту через його вирішальне значення для утримання [[Баланс сил (геополітика)|глобального балансу сили]] і за підсумками холодної війни, і вони та їхні союзники доклали значних зусиль, щоб зробити цю посередницьку війну між двома блоками наддержав. Громадянська війна в Анголі за кінцевим рахунком, стала одним з найтриваліших, кривавихнайкривавіших іта найвидніших [[збройний конфлікт|збройних конфліктахконфліктів]] періоду [[Холодна війна|«холодної війни»]]. Крім того, конфлікт в Анголі часто переплетався з [[Друга конголезька війна|конфліктом у сусідній Демократичній Республіці Конго]], а також з [[Війна за незалежність Намібії|намібійською війною за Незалежністьнезалежність]].

За даними [[ООН]], на початок [[21 століття]] [[Ангола]] займає перше місце у світі за кількістю встановлених і не витягуванні [[Наземна міна|мін]]&nbsp;— на 10&nbsp;млн жителів їх доводиться близько 12&nbsp;млн одиниць. Понад 100 тис. громадян Анголи отримали каліцтва, підірвавшись на цих [[Міна (військова справа)|мінах]].