Інтерференційний експеримент Юнга: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
RLutsBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (Q573947)
стильові правлення
Рядок 4:
== Геометрична схема ==
[[File:Ebohr1_IP.svg|thumbnail]]
Геометрична схема Юнга, поряд із дзеркалами Френеля згідновідповідно до [[Захар'євський Олександр Миколайович|Захар'євського]]<ref name=Zakhar1>{{книга|автор = [[Захар'євський Олександр Миколайович|Захарьевский А. Н.]]|заголовок = Интерферометры|рік = 1952|видавництво = Гос. изд. оборонной промышленности|місто = {{Comment|М.|Москва}}|сторінок = 296}}</ref> стала стандартом де факто для розгляду явища [[інтерференція|інтерференції]]. В рамках даної схеми видно (див. мал.15 <ref name=Zakhar1> </ref>), що інтерференція є типовим двомірним [[Двовимірний опис об'єкта|2D-явищем]]. Наприклад, для його розгляду достатньо розглядати площину (<math>x,y </math>), де вздовж осі <math>x </math> розглядається інтерференційна база, а вздовж осі <math>y </math> - цуг інтерференційних смуг. На розміри системи вздовж осі <math>z </math> накладається тільки одна умова для дзеркал, висота яких повинна бути більшою в два рази за довжину хвилі <math>\lambda </math> світла, а також максимальна висота обумовлена зверху комфортністю спостереження інтерференційних смуг.
 
=== Кут нахилу схеми Юнга ===
Рядок 27:
Очевидно, що модуль цієї величини змінюється в діапазоні:
:<math>0 \le |\xi| \le 1 </math>.
Оскільки при <math>\xi =1 </math>, інтерференційна картина співпадає з незміщеною. Нехай <math>N </math>- а інтеграційна смуга знаходиться на відстані від центру поля <math>y_N </math>. Тоді для неї різниця ходу буде згідно доз моделімоделлю [[Захар'євський Олександр Миколайович|Захар'євського]]<ref name=Zakhar1> </ref>:
:<math>\delta_N=N\lambda =\frac{ay_N}{r+s} </math>,
де <math>r+s=L </math> - інтерференційна база.