[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 8 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q729651)
Kvandr (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 37:
| залізниця о =
| автошлях о =
| адреса = 89636, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, смт. Кольчино, вул. Корятовича, 13
| голова =
}}
'''Ко́льчино''' (Кольчине, {{lang-sk|Kolčino}}, {{lang-de|Koltschyno}}, {{lang-hu|Kölcsény}})  — [[селище міського типу]] [[Мукачівський район|Мукачівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]], центр [[Кольчинська селищна рада|Кольчинської селищної ради]] (Кольчино, [[Жборівці]], [[Кленовець]], [[Коноплівці]]).

Розташоване на правому березі річки [[Латориця]] за 6 км на північномупівнічний сходісхід від міста [[Мукачеве]] на(де-факто відстані[[передмістя]] 6 кмМукачева). В селищі знаходитьсяЄ залізнична станція "Кольчино". Селищній раді підпорядковані такі населені пункти: [[Кольчино]], [[Жборівці]], [[Кленовець]], [[Коноплівці]].
==Населення==
Населення смт.селища Кольчино становить 4.407 чоловікмешканців ([[2006 р.). Тут проживають]]; [[українці]] - 95 %, [[словаки]]  — 3 %, [[німці]] та інші).
 
==Історія==
Територія сучасного селища була заселена людьми з [[I тисячоліття до н. е.|I тисячоліття до н. е]]. Археологічні знахідки свідчать, що тодішні мешканці займалися виробленням [[Кераміка|кераміки]].
Перша згадка про Кольчино в історичних документах відноситься до [[1430]] року. Назва села Кольчино походить від угорського слова «Кольчон», яке означає позичено або подаровано. Територія селища була заселена людьми ще з давніх часів. Історія свідчить, що в першому тисячолітті до нашої ери тут жили племена. Археологічні розкопки свідчать, що тут проживала невелика група людей, яка займалася виробленням кераміки. У ІХ-Х столітті територію заселяли угорські племена. У XII-ХІІІ столітті на території поселяються німецькі колоністи.
 
У XII-ХІІІ ст.ст. на території селища оселилися німецькі колоністи.
У [[1768]] році на території села Шелестова (частина Кольчино) було засновано перший на Закарпатті завод по виплавці заліза, який належав графу Шенборну. Завод виробляв сільськогосподарське знаряддя праці, обладнання для домашніх господарств — [[Січкарня|січкарні]], плуги, млини, цв'яхи, кухонні плити, підсвічники. Продукція заводу експортувалася на ринки Європи. У першій половині [[XIX]] століття проходить розклад феодально-кріпосницького ладу. У [[1672]] році розпочалася історія верстатобудівного заводу. Завод виник на основі старого підприємства, яке працювало на місцевій руді і випускало лопати, мотики, плуги. До 1711 року завод належав трансільванським князям, потім австрійській казні сім'ї графів Шенборнів. У [[1945]] році був заснований державний верстатобудівний завод.
 
Перша згадка про Кольчино в писемних джерелах — [[1430]]. Назва села походить від угорського слова ''kölcsön'', що означає "позичено", "подаровано".
 
[[1768]] (можливо, [[1672]]) — на території села [[Шелестове|Шелестова]] (нині частина Кольчина) [[Трансильванія|трансильванські]] князі [[Ракоці]] (власники Мукачева) створили перший на Закарпатті [[Залізорудна промисловість України|залізоплавильний]] завод, який працював на місцевій [[Залізні руди|руді]]. Виробляв сільськогосподарські знаряддя, домашнє обладнання: [[Січкарня|січкарні]], [[плуг]]и, [[Лопата|лопати]], [[Мотика|мотики]], [[цвях]]и, кухонні плити, свічники, млинки. Продукцію заводу експортували на ринки Європи.
 
[[1711]] - після поразки повстання під проводом [[Ракоці Ференц II|Ференца Ракоці]] завод разом із селом і цілою [[Мукачівська домінія|Мукачівською домінією]] був відібраний [[Габсбурґи|Габсбурґами]] від князів [[Ракоці]] і переданий німецьким [[граф]]ам [[Шенборн]]ам.
 
[[1945]] - на місці залізоплавильного заводу створили державний [[Верстатобудування|верстатобудівний]] завод (тоді імені [[Кіров Сергій Миронович|Кіров]]а).
 
Наприкінці ХІХ ст. у Кольчині збудували першу в Карпатському реґіоні України [[Гідроелектростанція|гідроелектростанцію]] <ref>[http://zbruc.eu/node/1912 Малі ГЕС. Енергетична незалежність чи екологічна катастрофа? // zbruch.eu, 18.02.2013]</ref> (поєднану з [[млин]]ом; рештки обладнання ще донедавна зберігалися на терені бази відпочинку [[Дружба (нафтопровід)|нафтопроводу "Дружба"]]).
 
==Сучасність==
[[File:Вул. Фрідяшівська.JPG|thumb|left|Вул. Фрідяшівська]]
В селищі є українська загально-освітня школа, в якій навчається 631 учень та працює 57 вчителів, бібліотека з книжковим фондом 30,6 тис. екземплярів, будинок культури, амбулаторія, одна аптеки, 14 магазинів, 3 кафе, 2 садики на 105 місць, перукарня, відділення зв'язку, спорткомплекс. В Кольчино діють одна римо-католицька церква, три греко&nbsp;— католицькі і будується православна церква.
В селищі є загальноосвітня школа з українською мовою викладання (631 учень, 57 вчителів), бібліотека (книжковий фонд — 30,6 тис. примірників), Будинок культури, амбулаторія, два дошкільні дитячі заклади (105 місць), спорткомплекс, відділення зв'язку, аптека, 14 магазинів, 3 кафе, перукарня.
 
Діють одна римо-католицька церква, три греко-католицькі, будується православна церква.
 
{{-}}
[[File:Вул. Фрідяшівська.JPG|thumb|Вул. Фрідяшівська]]
 
== Примітки ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Кольчино
Рядок 80 ⟶ 94:
|Проект2-зображення =
}}
 
{{reflist}}
[[Категорія:1430]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.06.2008&rf7571=11332 Облікова картка на порталі ВРУ]
 
{{Мукачівський район}}