Арета Франклін: відмінності між версіями

'''Аре́та Луї́за Фра́нклін''' ({{lang-en|Aretha Louise Franklin}}; {{н|1}} [[25 березня]] [[1942]], [[Мемфіс]], [[Теннессі]]) &nbsp;— [[США|американська]] співачка у стилях [[ритм-енд-блюз]], [[соул]] і [[госпел]]. Найбільшого успіху досягла в 2-й половині 1960-х і початку 1970-х рр. Завдяки винятково гнучкому й сильному вокалу її часто називають ''королевою соула'' ({{lang-en|The Queen Of Soul}}) або ''Леді Соул'' ({{lang-en|Lady Soul}}). У січні 1987 року вона стала першою жінкою, чиє ім'я було занесено в [[Зал слави рок-н-ролу]]. У листопаді 2008 року журнал ''[[Rolling Stone]]'' оголосив її найбільшою вокалісткою епохи рок-н-ролу<ref>http://www.rollingstone.com/news/coverstory/24161972</ref>.

З початку 1967 і до кінця 1968 10 пісень Арети постійно посідають вищі сходинки у поп-чартах, зокрема це пісні «[[Chain of Fools]]», «[[(You Make Me Feel Like) A Natural Woman]]», а також «[[Respect]]», що стала гімном [[фемінізм|феміністського руху]].

Співачка стає обличчям чорної Америки, що усвідомила свою силу в роки боротьби за цивільні права. Її різкий, упевнений вокал у супроводі з новаторськими аранжуваннями був прийнятий за еталон класичного соула. Проблемою співачки залишався [[репертуар]], тому чільне місце в її репертуарі займали вже відомі шлягери інших виконавців &nbsp;— [[The Drifters]] («Spanish Harlem»), [[Дайон Уорвик]] («I Say a Little Prayer»), [[The Rolling Stones]], [[The Beatles]], [[Simon & Garfunkel]], та інших.

Останнім великим успіхом Арети Франклін у чартах став кавер пісні [[Стіві Вандер]]а «[[Until You Come Back to Me]]» (1974). Пізніше із спадом популярності соулу Арета Франклін записувала традиційні шлягери, нерідко в дуетах з молодими виконавцями. 2005 року Арета Франклін була нагороджена найвищою нагородою США &nbsp;— [[Президентська медаль Свободи|медаллю Свободи]].

== Фільмографія ==

== Виноски ==