Битва під Хотином (1673): відмінності між версіями

Після того, як військо Собеського тривожило обложених нічною симуляцією атак, на світанку [[11 листопада]] Собеський особисто повів військо в атаку у сніговій заметілі. Після залпу польських гармат піхота та спішені драгуни вдарили на вали турецького табору, збивши ворога з позицій та утворивши в шанцях проходи для атаки кінноти. У проломи на валах і шанцях ринула [[Гусари (рід кавалерії)|гусарія]] гетьмана [[Станіслав Ян Яблоновський|Станіслава Яблоновського]]. Турки відповіли контратакою кінних [[Сипахи|сипахів]], але не змогли вистояти удару важкоозброєної гусарії, і скоро битва розгорілася по всьому турецькому табору та у фортеці. У зв'язку з панікою, яка охопила турецьке військо, Хусейн-паша наказав відступати на іншій бік [[Дністер|Дністра]]. Але єдиний міст у Хотині був пошкоджений вогнем польської артилерії і завалився під вагою втікачів. Лише кільком тисячам турків з усього 35-тисячного війська вдалося втекти до зайнятого турками [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]]. [[Файл:1673.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Мапа битви]]

 

 

== Наслідки ==