Вікіпедія

Фердинанд Циглауер фон Блументаль: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Basio (обговорення | внесок)
54 813 редагувань
м вікіфікація
Рядок 19:
}}
 
'''Фердинанд Циглауер фон Блументаль''' (* [[1829]], [[Брунск]] (на той час - — [[Австрійська імперія]]) - — † [[30 липня]] [[1906]], [[Чернівці]], [[Австро-Угорська імперія]])  — [[історик]], [[педагог]], двічі обирався [[ректор]]ом [[Чернівецький університет|Чернівецького університету]], [[Почесні громадяни Чернівців|Почесний громадянин Чернівців]]
 
== Біографія ==
Рядок 25:
[[1840]] року почав навчатися в [[Інсбрук|Інсбруцькій]] гімназії. Після закінчення в [[1852]] році гімназії, вступив на навчання до [[Віденський університет|Віденського університету]], де записався на історичний семінар ([[факультет]]). Після трьох років напруженого навчання його, разом з трьома іншими здібними студентами, зарахували до інституту досліджень австрійської історії.<br/>
Циглауер належав до першої генерації вчених-істориків, які отримали найвищу історичну освіту.<br/>
З [[1856]] року він –&nbsp;— [[професор]] Академії права в Германштадті (нині [[Сібіу]], [[Румунія]]), а з [[1875]] року –&nbsp;— професор [[Чернівецький державний університет|Чернівецького університету]], кілька разів ([[1876]]-–[[1877]]), ([[1899]]-–[[1900]]) обирався [[ректор]]ом і [[Декан (посада)|деканом]] [[філософ]]ського факультету цього університету.<br/>
В [[1900]]-–[[1906]] роках Циглауер –&nbsp;— позаштатний професор.<br/>
До виходу на пенсію він викладав австрійську історію та керував семінаром. Читав спецкурс «Війскова й переможна ера Австрії 1863-16931863–1693 років», досліджував історію [[Австрія|Австрії]], [[Угорщина|Угорщини]], [[Трансільванія|Трансільванії]].<br/>
'''42''' роки віддав Ф. Циглауер роботі в Чернівецькому університеті.<br/>
[[Буковина|Буковині]] -&nbsp;— останньому його об’єктуоб'єкту досліджень з історії, присвятив професор багато наукових публікацій.<br/>
Помер Ф.Циглауер [[30 липня]] [[1906]] року вдома, в [[Чернівці|Чернівцях]], по вул..Альбертіненгасе, 13 (нині вул. [[Сімович Василь Іванович|В.Сімовича)]]<br/>
Серед видатних людей Чернівців, які прийшли попрощатися з професором Циглауером, були: [[архієпископ]] [[Володимир Репта|В.Репта]], [[бургомістр]] [[Антон Кохановський|А.Кохановський]], професор [[Теодор Тарнавський]], декани професори [[Гаїна]], [[Рошман]], [[Смаль-Стоцький Степан Йосипович|Смаль-Стоцький]], [[Фрідріх Кляйнвехтер |Кляйнвехтер]], [[посол|посли]] австрійського парламенту [[Леон Розенцвайг]] та д-р [[барон]] [[Гурмузакі]]<ref>В. Заполовський. Забутий історик Буковини // Чернівці і чернівчани.- 1999.- 15 квітня.</ref>.
 
Рядок 36:
Ф. Циглауер представляв старше покоління університетських буковинознавців.<br/>
Його перу належать праці з історії Буковини:<br/>
* «Становище Буковини на час австрійської окупації» (1888, Чернівці)<br/>
та<br/>
* «Історичний нарис Буковини періоду австрійської військової адміністрації» (1893-19011893–1901, Чернівці).<br/>
У своїх працях Ф. Циглауер обґрунтовував право Австрії на Буковину, пропагував ідею цивілізаторської місії Австрійської монархії на приєднаних землях. Попри певну тенденційність, наукові праці Ф. Цинглауера й сьогодні залишаються цінними своїм багатим фактичним матеріалом, без якого сучасному досліднику історії Буковини останньої чверті XVIII –&nbsp;— початку ХІХ століття обійтися важко.<br/>
У своїх численних наукових працях з [[семигород]]сько-[[Угорщина|угорської]] історії представлено дослідження її маловідомих сторінок.
Це –&nbsp;— його дослідження про [[Саксонія|саксонських]] [[граф]]ів Гартенекк, про політичний реформаторський рух у [[Трансільванія|Трансільванії]] за часів цісарів [[Йосип II|Йосифа ІІ]] та [[Леопольд II (імператор Священної Римської імперії)|Леопольда ІІ]], в яких описані вирішальні періоди австрійської історії, що знайшли свое відображення у крайовій (Буковинській) історії.<br/>
Праця «Звільнення Сходу від турецького панування» була одночасно його доробком до воєнної історії.
 
== Громадська діяльність ==
Професія викладача і дослідника зовсім не заважала Циглауеру займатися також і громадською діяльністю: <br/>
Шість років він був [[громадським радником]] у м. Германштадт (нині [[Сібіу]], [[Румунія]]), і понад двадцять років (з [[1876]]) –&nbsp;— громадським радником у м. Чернівці.<br/>
Тривалий час був членом цісарської і королівської крайової (Буковини) шкільної ради.
 
== Відзнаки та нагороди ==
Праці Циглауера забезпечили йому досить високе місце в колі австрійських істориків.<br/>
[[1884]] року [[цісар]] [[Франц Йосиф]] надав професору Циглауеру [[титул]] [[радника двору]], тим самим визнав заслуги його перед наукою і державою.<br/>
Громадська рада Чернівців, визнавши величезну заслугу професора Циглауера перед містом і
Буковинським краєм, надала йому звання [[Почесні громадяни Чернівців|Почесного громадянина Чернівців]].
 
== Примітки ==
Рядок 59:
 
== Джерела ==
* Буковина. Визначні постаті: 1875-19191875–1919 (Біографічний довідник)/ Автор-упор. О.&nbsp;М. &nbsp;Павлюк.- Чернівці: Золоті литаври, 2000.- 252 с.
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фердинанд_Циглауер_фон_Блументаль