Населений пункт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 11:
господарства, де спочатку поселялися одна або кілька сімей.<ref name="Савчак"></ref> Розростаючись, такий рід давав назву групі дворів. Прізвища перших поселенців ставали назвами сіл, присілків і містечок.<ref name="Савчак"></ref>
В Галичині історично існують три типи розселення: витягнуті вздовж рік і доріг; скупчені поселення; розкидані безсистемно в долинах і на схилах гір.<ref name="Савчак">Н. Савчак [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/Ar/2012_13/files/12sncbda.pdf Генеза побудови простору громадських будівель і споруд між різними населеними пунктами] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/ Вісник Львівського національного аграрного університету. Збірник наукових праць]. - [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/Ar/2012_13/index.html 2012р, № 13].</ref> У вузьких долинах рік найбільш поширені видовжені, одновуличні селища з одним рядом [[Садиба|садиб]], віддалених одна від одної. У часи Середньовіччя садиба – дворище − була підпорядкована потребами вільної родини.<ref name="Савчак"></ref> Це були багатобудинкові двори, в яких будівлі не загороджували, вільно розташовували на ділянці землі, якою користувалися усі господарі спільно.<ref name="Савчак"></ref> Залишки подібного господарства можна спостерігати у Сколівському районі на Львівщині.<ref name="Савчак"></ref> Згодом уздовж річок з одного або двох боків з'являються також поселення з двома рядами будинків.
Вільний характер розселення став присікатися австрійським урядом, і у 1778 р. австрійський уряд прийняв так звану контракцію.<ref>Данилюк А.Г. Народна архітектура Бойківщини. Житлове будівництво / А. Г. Данилюк. − Львів: Українські технології, 2004. − 168 с. (с.13)</ref>, що означало, що розкидані поодинокі нічим не зв'язані поселення Галичини стягувалися в укрупненні поселення.
== Населений пункт у [[Правила Дорожнього Руху|ПДР]] ==
| |||