Золотий півник: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 15:
Опера не відразу знайшла шлях на сцену. Втручання цензури і митарства, пов’язані із цим, загострили хворобу Римського-Корсакова й прискорили його кончину. Уперше, з урізаним лібрето, опера була поставлена в 1909 р. Найскладніша з опер Римського-Корсакова, «Золотий півник» розкрилася в перших постановках не в усій повноті й багатстві. Образу Мудреця надавалися містико-символістські риси, підкреслювалася карикатурність Додона й есететизувалася Шемаханська цариця. Буфонада й гротеск, смакування брутальності в зображенні Додона знижували гостроту сатири. У деяких спектаклях сатиричне начало взагалі було відсутнє. Так, у [[1914]] році в Парижі під час «Російського сезону» С. Дягілєва опера була поставлена у вигляді балету, супроводжуваного співом нерухомих артистів. Цей естетський, розрахований на гурманів спектакль викликав осуд передових кіл російської громадськості, що приєдналася до протесту родини композитора.
У радянські часи опера була поставлена у малому оперному театрі в Ленінграді під орудою [[Самосуд Самуїл Абрамович|С. Самосуда]] (1923); у [[Большой театр|Большому театрі]] ([[1932]]), в Саратові ([[1948]]). За кордоном опера ставилася у Берліні (1923), Лондоні (1924), Франкфурті-на-Майні (1925), Буенос-Айресі (1926), Вроцлаві (1950), Сан-Франциско (1954) та ін.
== Джерела ==
| |||