Карибське море: відмінності між версіями

'''Кари́бське мо́ре''' ({{lang-en|Caribbean Sea}}, {{lang-es|Mar Caribe}}, {{lang-ht|Lamè Karaïb}}, {{lang-fr|Mer des Caraïbes}}, {{lang-nl|Caraïbische Zee}}, {{lang-pap|Laman Karibe}})  — [[Окраїнне море|окраїнне]] [[напівзамкнене море]] басейну [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]], із заходу і півдня обмежене [[Центральна Америка|Центральною]] та [[Південна Америка|Південною Америкою]], з півночі і сходу — [[Великі Антильські острови|Великими]] та [[Малі Антильські острови|Малими Антильськими островами]]. На північному заході через [[Юкатанська протока|Юкатанську протоку]] сполучене з [[Мексиканська затока|Мексиканською затокою]], на південному заході — з [[Тихий океан|Тихим океаном]] через штучний [[Панамський канал]].

У пасмі Великих Антильських островів є два глибоких проходи: протока Анегада і Навітряна протока. Глибина протоки Анегада змінюється від 1950 до 2350 м, Навітряної протоки&nbsp;— від 1600 до 1630 м<ref name="britannica" /><ref>{{cite web |url=http://www.ngdc.noaa.gov/mgg/ibcca/ibcca.html |title=International Bathymetric Chart of the Caribbean Sea and the Gulf of Mexico |publisher=[[NOAA]] |accessdate=2009-04-23 |lang language=enанглійською}}</ref>.

[[Гідрологія|Гідрологічний]] режим моря відрізняється високим ступенем однорідності. Річні коливання середніх місячних температур води на поверхні не перевищують 3&nbsp;°C&nbsp;— від 25 до 28&nbsp;°C<ref>{{cite web |author=G. Samuels (RSMAS). |url=http://assets.panda.org/img/original/monthly_temperatures_caribbean.gif |title=Анимация изменения месячных температур в Карибском бассейне |publisher=[[WWF]] |accessdate=2009-04-30 |lang language=enанглійською}}</ref>. За останні 50 років Карибське море пройшло через три етапи: охолодження до [[1974]] року, холодна фаза з піками в [[1974]]—[[1976]] і [[1984]]—[[1986]] рр, а потім нагрівання з [[1986]] року зі швидкістю 0,6&nbsp;°C на рік. Практично всі температурні екстремуми були пов'язані з феноменами [[Ель-Ніньо]] і [[Ла-Нінья]]<ref name="lme" />. Солоність морської води становить близько 36,0‰<ref>{{cite web |author=Judy Gray, Doug Wilson (NOAA/NODC). |date=2004 |url=http://assets.panda.org/img/original/monthly_salinity_caribbean.gif |title=Анимация изменения распределения солёности в Карибском бассейне |publisher=[[WWF]] |accessdate=2009-04-30 |lang language=enанглійською}}</ref>, її щільність 1,0235-1,0240 кг / м³. На поверхні вода має голубувато-зелений і зелений колір. Вертикальна зміна гідрологічних характеристик відбувається до глибини 1500 м, нижче море заповнене водою, що надходить з Атлантичного океану. Відносно невелика глибина проток між островами Антильськими не дозволяє проникати в Карибське море глибинним океанічним водам, температура яких становить менше 2&nbsp;°C. Глибинні течії входять в Карибське море через Навітряну протоку і протоку Анегада, вода в них багата киснем, має температуру від 4,2 до 4,3 ° C і трохи меншу солоність (34,95-34,97‰)<ref name="bse" />. Ці води заповнюють Венесуельську улоговину на глибинах 1800-3000 м, а також проникають в Юкатанська, Кайманські і Колумбійський улоговини на глибини близько 2000 м. Субантарктичні води середнього шару входять в Карибське море через протоку Анегада на глибині 500—1000 м, а над ними проходить субтропічне підводне і поверхнева течія<ref name="britannica" />.

Поверхневе субтропічне Карибське течія, що проходить з південно-східної в північно-західну частину моря, є продовженням Північного пасатної течії, його потік оцінюється в 26&nbsp;млн м ³ / с<ref>The Oceans, Their Physics, Chemistry, and General Biology, p. 638</ref>. Пассат жене води на захід, біля берегів Центральної Америки протягом повертає на північ і через Юкатанська протоку йде в Мексиканську затоку. Швидкість течії становить 1-2,8 км / год, у Юкатанської протоки зростає до 6 км / год<ref>{{из БСЭ|http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00032/67300.htm|title=Карибское течение}}</ref>. Перебіг тепле, температура води в ньому становить близько 28 ° C, а солоність&nbsp;— менше 35,5‰ через значне вкладу прісних вод Амазонки й Оріноко<ref>{{cite web |author=Joanna Gyory, Arthur J. Mariano, Edward H. Ryan. |url=http://oceancurrents.rsmas.miami.edu/caribbean/caribbean.html |title=The Caribbean Current |publisher=[[Университет Майами]] |accessdate=2009-03-11 |lang language=enанглійською}}</ref>. Вода, що нагнітається з Карибського моря в Мексиканську затоку, підвищує рівень останнього щодо основної частини Атлантичного океану (рівень води біля західного берега Флориди на 19 см вище, ніж у східного<ref>The Oceans, Their Physics, Chemistry, and General Biology, p. 642</ref>), що створює гідростатичний тиск, що його, як передбачається, є основною рушійною силою Гольфстріму.

Карибське море перебуває у зоні [[тропічний клімат|тропічного клімату]], на який впливає пасатна циркуляція. Середні місячні температури повітря змінюються від 23 до 27 ° C. [[Хмарність]] становить 4-5 балів. <ref name="bse"> [http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/008/059/220.htm Велика Радянська Енциклопедія. Карибське море] {{ref-ru}}</ref>

Середньорічна кількість опадів в регіоні змінюється від 250 мм на острові [[Бонайре]] до 9000 мм у навітряних частинах [[Домініка|Домініки]]. Переважають північно-східні [[пасат]]и з середніми швидкостями 16-32 км/год, однак у північних районах моря трапляються [[Тропічний циклон|тропічні урагани]], швидкість яких може перевищувати 120 км/год. У середньому за рік відбувається 8-9 таких ураганів в період з червня по листопад, причому у вересні — жовтні вони найбільш часті. За даними [[Національний ураганний центр США|Національного ураганного центру США]] за період з 1494 по 1900 рік над Карибським басейном пройшло 385 ураганів, а з 1900 по 1991 роки було зафіксовано 235 подібних проявів стихії. <ref name="wow"> [http://books.google.com/books?id=tXbo9H6t1TcC Philip Dickenson Peters. Caribbean Wow 2.0 Zagada Markets. 2003 isbn 1929970048] </ref> Регіон Карибського моря менш схильний до руйнівної дії ураганів, ніж Мексиканська затока або західна частина Тихого океану (де з травня по листопад лютують [[тайфун]]и). Велика частина ураганів формується у [[Кабо-Верде|островів Зеленого Мису]] і прямує пасатами до берегів Америки, взагалі передбачити точну траєкторію руху урагану неможливо. <ref name="britannica" />

Сильні буревії призводять до загибелі людей, руйнувань і неврожаїв в регіоні. Великий ураган 1780 р., що лютував з 10 по 16 жовтня 1780, заподіяв колосальний збиток Малим Антильські острови, Пуерто-Рико, Домініканській Республіці та, можливо, півострову Флорида, а також призвів до загибелі від 22 до 24 тис. осіб <ref name="pr">{{cite web |author=Orlando Férez.|date=1970 |title=Notas acerca de los Ciclones Tropicales de Puerto Rico |accessdate=2009-03-11 |url=http://www.aoml.noaa.gov/hrd/data_sub/perez_11_20.pdf |publisher=NOAA, Atlantic Oceanographic and Meteorological Laboratory |lang language=enанглійською}}</ref>. Ураган [[Мітч (ураган)|Мітч]], що виник 22 жовтня 1998 біля берегів Колумбії, пройшов по Центральній Америці, півостровах Юкатан і Флорида, завдавши збитку в 40 млн доларів США і погубив 11-18 тис. осіб. <Ref name = "nhc"> {{cite web | publisher = National Hurricane Center | date = 1998 | title = Hurricane Mitch Tropical Cyclone Report | accessdate = 2009-03-11 | url = http://www.nhc.noaa.gov/ 1998mitch.html NHC Mitch Report | lang language= enанглійською}} </ref> Урагани [[Галвестон (ураган)|Галвестон]] (1900) і [[Фіфі (ураган)|Фіфі]] (1974) також завдали значної шкоди регіону.

Відповідно до фауністичного районування район Карибського моря відноситься до Карибської області. Регіону властиве велике біорізноманіттям, багато видів є [[ендемік]]ами<ref name="hotspot">{{cite web |url=http://www.biodiversityhotspots.org/xp/hotspots/caribbean/Pages/default.aspx |title=Caribbean&nbsp;— Overview |work=Biodiversity Hotspots |accessdate=2009-04-24 |lang language=enанглійською}}</ref>.

Рослинність регіону переважно тропічна, однак відмінності в топографічних, ґрунтових і кліматичних умовах збільшують видову різноманітність. Пористі вапнякові тераси островів, як правило, бідні поживними речовинами<ref name="britannica" />. За оцінками, в Карибському регіоні зростають 13 тис. видів рослин, з яких 6,5 тис. є ендеміками<ref name="hotspotbio">{{cite web |url=http://www.biodiversityhotspots.org/xp/Hotspots/caribbean/Pages/biodiversity.aspx |title=Caribbean&nbsp;— Unique Biodiversity |work=Biodiversity Hotspots |accessdate=2009-04-24 |lang language=enанглійською}}</ref>, наприклад, [[гваякове дерево]] (квітка якого є національним символом Ямайк<ref>{{cite web |date=2007 |url=http://www.jis.gov.jm/special_sections/Independence/symbols.html |title=National Symbols |publisher=Jamaica Information Service |accessdate=2009-04-23 |lang language=enанглійською}}</ref>и) і [[світенія махагони]] (національна квітка Домініканської Республіки<ref>{{cite web |url=http://www.colonialzone-dr.com/flag-shield-national_symbols.html#flower |title=Dominican Republic Flag, Shield and National Symbols |work=The Colonial Zone |accessdate=2009-04-23 |lang language=enанглійською}}</ref>). У прибережних районах поширена [[кокосова пальма]], у лагунах і естуаріях річок є щільні зарості [[Манграма|манграми]] (червоне і чорне мангрове дерево)<ref name="britannica" />.

На мілководдях флора і фауна концентрується навколо коралових рифів, зростанню яких сприяють майже постійна стійка температура, чиста вода і невеликі зміни рівня солоності. У лагунах підвітряних сторін рифів зустрічаються підводні поля морських трав<ref name="britannica" />. Всього в Карибському морі зустрічається сім видів водоростей. Найбільш поширені [[таласо черепахова]] (Thalassia testudinum) і Syringodium filiforme (сімейство [[Цімодоцеєві]]), які можуть зростати як спільно, так і одновидовими полями на глибинах до 20 м. Ще один вид цімодоцеєвих&nbsp;— Halodule wrightii&nbsp;— зростає на піщаних і грязьових поверхнях на глибинах до 5 м. У солонуватій воді гаваней і естуаріїв річок на глибинах 0-2,5 м зустрічається [[рупія морська]] (Ruppia maritima). Представники трьох видів, що належать роду [[Halophila]] ([[Halophila baillonii]], [[Halophila engelmanni]] і [[Halophila decipiens]]) живуть на глибинах до 30 м. Halophila engelmanni не росте нижче 5 м, ареал цього виду обмежений Багамами, Флоридою, Великими Антильськими островами і західною частиною Карибського моря. Вид Halophila baillonii був знайдений тільки на Малих Антильських островах<ref>{{cite web |url=http://www.seagrasswatch.org/Caribbean.html |title=Caribbean seagrass |publisher=Seagrass Watch |accessdate=2009-04-28 |lang language=enанглійською}}</ref>.

Морська [[біота]] регіону походить від представників Індійського і Тихого океанів, що потрапили в Карибське море до виникнення Панамського перешийка близько 4&nbsp;млн років тому<ref name="britannica" />. У Карибському морі мешкають приблизно 450 видів риб<ref name="nature">{{cite web |url=http://www.nature.org/wherewework/southamerica/venezuela/work/art5339.html |title=Southern Caribbean Basin of Venezuela |publisher=The Nature Conservacy |accessdate=2009-04-24 |lang language=enанглійською}}</ref>, у тому числі [[акули]] ([[акула-бик]], [[акула тигрова]], [[акула шовкова]] та [[карибська рифова акула]]), [[летючі риби]], [[морські дияволи]], [[оранжевоплавниковий хірург]] ([[Acanthurus bahianus]]), [[риба-ангел]] ([[Pomacanthus]]), [[риби-папуги]], [[групер-голіаф]] (Epinephelus itajara), [[тарпон]] і [[мурени]]. У всьому Карибському регіоні здійснюється промисловий вилов [[лангуст]]ів, [[Сардина|сардин]] (біля берегів Юкатану) та деяких видів тунців. [[Альбулеві]], [[баракуди]], [[марліни]] і [[ваху]] популярні серед рибалок-любителів<ref name="britannica" />.

Рептилії Карибського регіону представлені 500 видами (94% ендеміків)<ref name="hotspotbio" />. На островах мешкають декілька ендемічних видів циклур, широко поширений [[гостромордий крокодил]]. У регіоні представлені кілька видів морських черепах: Trichechea spp., [[логерхед]] (Caretta caretta), [[зелена черепаха]], [[біса]], [[шкіряста черепаха]], [[атлантична рідлея]] (Lepidochelys kempii) і [[оливкова черепаха]] (Lepidochelys olivacea)<ref>{{cite web |url=http://www.panda.org/about_our_earth/ecoregions/southern_caribbean_sea.cfm |title=Southern Caribbean Sea |publisher=[[WWF]] |accessdate=2009-04-28 |lang language=enанглійською}}</ref>. Деякі види перебувають під загрозою вимирання<ref>{{cite web |author=Severin Carrell. |date=28 November 2004 |url=http://www.independent.co.uk/environment/caribbean-sea-turtles-close-to-extinction-534854.html |title=Caribbean sea turtles close to extinction |publisher=The Independent |accessdate=2009-04-23 |lang language=enанглійською}}</ref>, їх популяція, за оцінками дослідників, сильно зменшилася з XVII століття&nbsp;— число зелених черепах знизилося з 91&nbsp;млн до 300 тис. особин, а біс&nbsp;— з 11&nbsp;млн до менш ніж 30 тис. до [[2006]] року<ref>{{cite web |date=August 1, 2006 |url=http://news.mongabay.com/2006/0801-turtles.html |title=Historic Caribbean sea turtle population falls 99 %. Plunge has significant ecological consequences |publisher=mongabay.com |accessdate=2009-04-23 |lang language=enанглійською}}</ref>.

Основними факторами, що впливають на глобальну зміну характеристик Карибського моря, вважаються [[глобальне потепління]] і підвищення рівня моря (очікується, що до [[2100]] року він підвищиться на 86,36 см), підвищення температури моря, що викликає знебарвлення коралів і цвітіння води, а також зміни характеру розподілу опадів та відповідного річкового стоку<ref name="fong">{{cite web |author=A. Lum Kong. |date=2002-09-19 |url=http://www.gecafs.org/gecafs_meetings/2002_09_19/Climate-A_Lum_Fong.pdf |title=Impacts of Global Climate Changes on Caribbean Fisheries Resources: Research Needs |publisher=GECAFS, [http://www.gecafs.org/gecafs_meetings/caribbean.html Caribbean Meetings] |accessdate=2009-04-03 |lang language=enанглійською}}</ref> і навіть пил, принесений піщаними бурями з [[Сахара|Сахари]]<ref name="cep"/>. Негативно впливає на екологічний стан моря судноплавство, що генерує близько 82 тис. тонн сміття на рік, нафтові перевезення та наземні джерела забруднень<ref>{{cite web |author=Norman Girvan. |date=January 24, 2002 |url=http://www.acs-aec.org/column/index20.htm |title=Protecting the Caribbean Sea |publisher=Association of Caribbean States |accessdate=2009-04-23 |lang language=enанглійською}}</ref>.

З початку [[1980-ті|1980-х]] років, коли було підписано [[Міжнародне морське право]], вся територія Карибського моря стала територіальними водами або [[Виключна економічна зона|виключною економічною зоною]] країн, які омиваються Карибським морем. Різке зростання населення та надмірне використання морських ресурсів спонукали міжнародне співтовариство до прийняття актів, спрямованих на збереження навколишнього середовища регіону. [[1990]] тринадцятьма країнами був підписаний [[Картахенський протокол]] про захист і розвитку морського середовища Карибського регіону (''Protocol of the Convention for the Protection and Development of the Marine'' Environment of the Wider Caribbean Region), який заборонив людську діяльність, що приводить до руйнування морського середовища<ref>{{cite web |url=http://www.cep.unep.org/cartagena-convention/spaw-protocol |title=Overview of the SPAW Protocol |publisher=UNEP |accessdate=2009-03-10 |lang language=enанглійською}}</ref>. Крім того, було підписано три протоколи: про співпрацю у боротьбі з розливами нафти ([[1983]]), про створення особливих зон дикої природи ([[1990]]) і про запобігання, зменшення та контролю за забрудненнями ([[1999]])<ref name="britannica" />.

В Атлантичному океані розташовані близько 9% коралових рифів світу. Їх площа становить 50 тис. км², причому велика частина знаходиться біля берегів Карибських островів і Центральної Америки.<ref>{{cite web |url=http://marine.wri.org/pubs_content_text.cfm?ContentID=744 |title=Status of coral reefs in the Caribbean and Atlantic Ocean |publisher=[[World Resource Institute]] |accessdate=2009-03-10 |lang language=enанглійською}}</ref>. Одним з найбільш досліджуваних останнім часом явищ у регіоні стало знебарвлення коралів. До 1980-х років в Карибському морі були широко поширені мадрепорові корали, за наступні 20 років з антропогенних і природних причин їх популяція зменшилася, а кількість морських водоростей збільшилася. У 1983 році цей процес загострився масовою загибеллю морських їжаків, які харчуються водоростями<ref name="lme" />. Наукові дослідження рифів проводилися з 1995 по 1998 рік біля узбережжя Белізу на найбільшому в Північній півкулі кораловому бар'єрному рифі, а також у [[2005]] році поблизу рифів у східній частині моря<ref name="britannica" />. Потепління Карибського моря (в результаті глобальної зміни клімату<ref name="britannica" />) ставить під загрозу крихкі екосистеми коралових рифів&nbsp;— тривале перевищення температурою води позначки 29&nbsp;°C приводить до загибелі мікроскопічних водоростей зооксантелі. Ці рослини дають коралам їжу і колір, тому їх загибель призводить до знебарвлення коралів і порушення всієї екосистеми рифів.

У [[2000]] році близько 30% рифів Карибського моря вважалися знищеними або знаходилися в серйозній небезпеці з антропогенних причин. У 2005 році процеси знебарвлення прискорилися&nbsp;— деякі з карибських колоній коралів повністю втратили колір, а 95% зазнали процесу знебарвлення<ref>{{cite web |date=Nov. 3, 2005 |url=http://www.cbsnews.com/stories/2005/11/03/ap/tech/mainD8DKNQH80.shtml |title=Bleaching Threatens Caribbean Coral Reefs |publisher=[[CBS News]] |accessdate=2009-03-10 |lang language=enанглійською}}{{deadlink}}</ref>. Очікується, що за відсутності додаткових дій по захисту за наступні 10-30 років загине ще 20% коралових рифів<ref name="lme" />.

Мешканці рифів важливі для таких видів туристичної діяльності, як рибалка і дайвінг, які за оцінкою 2000 року приносять регіону 3,1-4,6&nbsp;млрд доларів США щорічно<ref>{{cite web |date=22 September, 2004 |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/sci/tech/3679332.stm |title=Alarm sounded for Caribbean coral |publisher=[[BBC News]] |accessdate=2009-03-10 |lang language=enанглійською}}</ref>.

На березі Карибського моря (в межах 100 км від узбережжя) проживає більше 116&nbsp;млн осіб, основним джерелом доходів яких є туризм (15,5% всіх робочих місць регіону). У риболовецькій галузі зайнято більше 300 тис. чоловік<ref name="cep">{{cite web |author=John B.&nbsp;R. Agard, Angela Cropper, et al. |date=2007 |url=http://www.cep.unep.org/publications-and-resources/databases/document-database/other/caribbean-sea-assessment-report-2007.pdf/view |title=Caribbean Sea Ecosystem Assessment |publisher=[[UNEP]] |accessdate=2009-04-23 |lang language=enанглійською}}</ref>. Обсяги рибальства оцінюються трохи менше півмільйона тонн [[Морепродукти|морепродуктів]] на рік. Основні промислові види: [[карибські лангусти]] (Panulirus argus), [[стромбус гігантський]] (Strombus gigas), [[жгутикові креветки]] (Penaeidae), [[макрель-Каваллі]] (Scomberomorus Cavalla), [[іспанська макрель]] (S. maculatus), [[велика корифена]] (Coryphaena hippurus), [[серіоли]] (Seriola spp.) та інші<ref name="lme">{{cite web |author=S. Heileman, R. Mahon. |url=http://www.lme.noaa.gov/index.php?option=com_content&view=article&id=58:lme12&catid=41:briefs&Itemid=53 |title=Large Marine Ecosystems&nbsp;— Caribbean Sea |publisher=[[NOAA]] |accessdate=2009-04-23 |lang language=enанглійською}}</ref>. Промислове збирання перлів<ref name="geo" />.

Завдяки теплому клімату і красивим пляжам регіон Карибського моря є однією з основних курортних зон світу. Багата морська фауна приваблює [[дайвер]]ів; крім природних красот регіон багатий культурними пам'ятками [[Доколумбова цивилізація|доколумбових цивілізацій]] і [[Колонізація Америки|колоніальної епохи]]. Індустрія туризму є важливою складовою економіки країн Карибського регіону, обслуговуючи в основному туристів із [[США]], [[Канада|Канади]], [[Бразилія|Бразилії]] та [[Аргентина|Аргентини]]. Повітряне сполучення між [[Північна Америка|Північною Америкою]] та Карибами розвинене краще, ніж усередині регіону<ref name="britannica" />. За даними Карибської туристичної організації у [[2007]] році регіон відвідало 22700 тисяч туристів, а також 19200 тисяч людей взяли участь в [[круїз]]них турах. До найбільш популярних напрямків відносяться Домініканська Республіка, Куба, Мексика (Канкун, Рів'єра-Майя), Ямайка, Багами і Пуерто-Ріко<ref>{{cite web |url=http://www.onecaribbean.org/statistics/annualoverview/ |title=Annual Tourism Overview |publisher=OneCaribbean.org |accessdate=2009-03-11 |lang language=enанглійською}}</ref>.

Основні мови в регіоні&nbsp;— [[Іспанська мова|іспанська]], [[Англійська мова|англійська]], [[Креольські мови|креольські]], [[Французька мова|французька]] і [[Нідерландська мова|нідерландська]]. Переважаючі релігії&nbsp;— [[Католицизм|римо-католицька]] (Домініканська Республіка, Куба, Пуерто-Ріко, Ямайка, Антигуа і Барбуда, Сент-Люсія, Кайманові острови, Домініка, Нідерландські Антильські острови, частина Центральної та Південної Америки), на деяких островах поширений [[протестантизм]] (Барбадос), [[індуїзм]] (одна з найпоширеніших релігій в Тринідаді і Тобаго), [[англіканство]] (Монтсеррат, Сент-Вінсент і Гренадіни), також представлені [[сантерія]] (Куба), [[вуду]] (Гаїті) і [[растафаріанство]] (поширене на Ямайці)<ref>{{cite web |url=http://caribbean-guide.info/past.and.present/religion/ |title=Caribbean Religion |publisher=caribbean-guide.info |accessdate=2009-03-12 |lang language=enанглійською}}</ref>.