Білоцерківський полк: відмінності між версіями

Належить до корінних козацьких полків. Як військово-адміністративна одиниця, згідно [[Куруківський договір 1625|Куруківського договору]], постав у 1625 році як [[Полки Гетьманщини|полк]] [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].

 

 

За реєстром 1649 року в полку було 23 [[сотня|сотні]]<ref>За Зборівським реєстром 1649-го козаки полку розписувалися не за сотеними, а за прикріпленими містечковими територіями (23 підрозділи)</ref> (полкова з Білої Церкви, а також підрозділи з Чорного Каменю, Германівки, Кам'яного Броду, Фастова, Волховця, Боярки, Антонева, Торчиці, П'ятигор'я, Сквири, Дідівщини, Карабчева, [[Паволоч]]і, [[Ходорків|Ходоркова]], Івниці, Бишева, Водолії, Вилля, Брусилова, Рожева, Войташівки, Коростишева), в яких нараховувалося 2 990 козаків і до складу полку входило 22 значні поселення. Під час [[Хмельниччина|Хмельниччини]], в середині липня 1649&nbsp;р., за наказом [[Богдан Хмельницький|гетьмана]] було переформовано 18 сотень «за пропольські настрої». Однією з причин був високий відсоток шляхтичів у полку, зокрема у Полковій сотні вони складали 21,5%.