Римське завоювання Британії: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shmyg (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Shmyg (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 3:
'''Римське завоювання Британії''' - поступовий процес, який фактично розпочався в 43 році н.е. за [[імператор]]а [[Клавдій|Клавдія]], під орудою генерала [[Авл_Плавтій_(консул-суфект_29_року)|Авла Плавтія]], призначеного губернатором [[Римська_Британія|Британії]]. Велика Британія на той час часто була метою вторгнень, планованих та зреалізованих, силами [[Римська_республіка|Римської республіки]] та [[Римська_імперія|Римської імперії]]. Дипломатичні та торгівельні стосунки між Британією та римлянами було встановлено задовго до того, під час експедицій [[Гай_Юлій_Цезар|Юлія Цезаря]] в 55 та 54 році до н.е. Економічний та культурний вплив стародавнього Риму значно вплинув на розвиток Британії під час пізнього до-римської [[Залізна доба|Залізної доби]], особливо на півдні.
Між 55 до н.е. та 40 н.е. існував ''[[status quo]]'' між Британію та Римською імперію, започаткований після [[Вторгнення Цезаря в Британію|вторгнення Юлія Цезаря]]. Британія була державою-сателітом Рима, який утримував британських
В 40-х роках н.е. політична ситуація в Британії стала нестабільною. [[Катувеллауни]] стали найбільш потужним королівством на південному сході Британії, взявши гору над [[Тринованти|триновантами]] та захопивши їхню столицю Камулодун ([[Колчестер]]), а також, під орудою нащадків [[Коммій|Коммія]], колишнього союзника Юлія Цезаря, почали тиснути на своїх сусідів [[Атребати|атребатів]].
|