Сільська рада: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
м Переклад шаблонів |
||
Рядок 8:
У роки [[Українська революція|Української революції]] ([[1917]]-[[1921]]) масового характеру набуло створення рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
За [[Конституції УРСР 1919—1978#Конституція 1919|Конституцією УРСР]] [[1919]] року органами влади на місцях були ради, а у волостях, повітах і губерніях - з’їзди рад і обрані ними виконавчі комітети<ref >{{
Проте радянські ради стали певною бутафорією, адже ідея місцевого самоврядування, що передбачає децентралізацію влади, організаційну та фінансову автономію органів самоврядування, суперечила ленінській доктрині соціалістичної держави, завданням держави пролетарської диктатури, що за своєю природою була централізованою<ref>Камінська Н.В. Місцеве самоврядування: теоретико-історичний і порівняльно-правовий аналіз. - К.: КНТ, 2010. - С. 65</ref>.
[[Конституції УРСР 1919—1978#Конституція 1937 року|Конституція УРСР]] [[1937]] року перетворила ради на представницькі органи на всіх рівнях, а Конституція 1978 року закріпила принцип єдності системи рад як органів державної влади<ref >{{
[[1923]] року було прийнято положення про сільські ради, згідно з яким обирався один делегат на 100 мешканців села і один делегат на кожних 20 виборців [[фабрика|фабрик]], [[радгосп]]ів та інших [[підприємство|підприємств]]. Останнє було зроблено, щоб дати перевагу «пролетарському елементові». Сільради мали право утворювати поселення з чисельністю мешканців не менше 1 000. Виконавчим органом в селах до 10 000 мешканців був голова сільради, понад 10 000 — ще його заступник. Сільради не стали повноправними юридичними особами та фінансово незалежними одиницями; вони перетворилися на бюрократичні клітини, що видавали документи, реєстрували різні акти (напр., [[ЗАГС]]) та полагоджували земельні конфлікти.
Рядок 30:
Період чинності Конституції УРСР 20 квітня 1978 року був кульмінаційним для радянської моделі організації влади на місцях. [[1985]] року почався період перебудови. Тоді у [[СРСР]] опубліковано переклад Європейської хартії місцевого самоврядування, однак він був кон'юнктурний, розкривав не усі значення, аспекти її об'єктів ("місцевий уряд", "місцеве управління", "місцеве самоврядування"), а лише прийнятних для тієї системи поглядів партійного керівництва94, адже продовжувала діяти ст. 6 Конституції СРСР (про керівну роль КПРС)<ref >Камінська Н.В. Місцеве самоврядування: теоретико-історичний і порівняльно-правовий аналіз. - К.: КНТ, 2010. - С. 67-68</ref>.
У грудні [[1990]] року ВР УРСР прийняла останній Закон радянської доби, який знаменував початок новітньої історії адміністративної системи рад, зокрема сільрад - '''«Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування»'''<ref >{{
== Сільська рада в сучасній Україні ==
Рядок 134:
=== Статистика ===
[[2007]] року в Україні нараховувалась 10281 сільська рада<ref >{{
У [[2012]] році налічується 10278 сільських рад<ref >{{
=== Місце сільської ради в проектах адміністративно-територіальної реформи ===
{{main|Адміністративно-територіальна реформа в Україні}}
У цілому в Україні зберігається структура адміністративно-територіального поділу радянського зразка. Тому існує нагальна потреба проведення відповідної реформи, про що час від часу лунають заклики. Але далі цих закликів і деяких проектів справа не пішла. З [[2000-ні|2000-х]] років відомо кілька проектів, зокрема проект [[2005]] року віце-прем'єра з питань адміністративно-територіальної реформи [[Безсмертний Роман Петрович|Романа Безсмертного]]<ref >{{
== В інших країнах ==
Рядок 153:
Сільради Білорусії - первинні адміністративно-територіальні одиниці. Як і в Україні, вони можуть складатися з одного населеного пункту, так і з кількох. [[Адміністративний центр|Адміністративним центром]] сільської ради зазвичай виступає [[агромісто]].
За результатами перепису [[2009]] року, у Білорусі налічувалося 1346 сільських рад<ref >{{
== Проект Вікіпедії про сільські ради в Україні ==
| |||