Джордж Гершвін: відмінності між версіями

'''Джордж Гершвін''', американський композитор. Народився у [[Нью-Йорк]]у у сім’їсім'ї євреїв – — емігрантів з Росії. Більшість своїх творів композитор написав у співавторстві зі своїм старшим братом поетом Айрою. Він писав як класичні твори, так і для Бродвею. Його твори мали великий успіх серед публіки, а також виконавців, багато з них використовували для фільмів..

== Біографія ==

Джордж був другою дитиною у сім’їсім'ї. Він народився [[26 вересня]] [[1898]] року. Коли хлопцю виконалося 6 років він познайомився с майбутнім відомим американським скрипачем Максом Розенцвейгом. У домі Розенцвейга, який був старше за Джорджа, він сам навчився грати на фортепіано: підбирав по слуху популярні мелодії, намагався складати. Але одного разу у домі Гершвинів з’явлосяз'явлося фортепіано - — батьки купили його для зайнять Айри. Яке ж було здивування батьків, коли молодший брат за короткий час досяг настільки великого успіху, що залишив брата далеко позаду. К превеликій радості обох било вирішено, що займатися на фортепіано буде Джордж.

За два роки навчання Джодж змінив чотирьох різних вчителів. І тільки вчитель Чарльз Хамбіцер виявився саме тим вчителем, який був потрібен майбутньому композитору. Піаніст і композитор Хамбіцер одразу побачив великий талант учня і недолікі його музичного виховання. Вчитель викладав радісно і із захопленням, вчив не тількі грі на фортепфано, але і дав вірний напрям розвитку таланту Джорджа, познайомив його з [[Бах Йоганн Себастьян|Бахом]], [[Ліст Ференц|Лістом]], [[Шопен Фредерик|Шопеном]], [[Равель Моріс Жозеф|Равелєм]], [[Дебюссі Клод|Дебюссі]]. Зустрічі Хамбіцера і учня продовжувались до самої смерті вчителя у [[1918]] році.

У 1915 році 15-річний Джордж починає працювати піаністом-популярізатором у видавництві «Ремік і Ко» . А вже у 1916 році з’являєтьсяз'являється перший його твір, який мав успіх. Гершвін притягнув увагу деяких бродвейських продюсерів. Зігмунд Роберт з радістю включив музику Гершвіна у свою оперету «The Passing Show of 1916».

У [[1918]]-—[[1919]] роках на Бродвеї з’явилосьз'явилось багато творів композитора: його пісня Суоні «Swanee"» увійшла у мюзіклмюзикл "«Сінбад"» и мала приголомшливий успіх у виконанні Ела Джонсона.

Першою, але не дуже вдалою спробою введення елементів джазу у композицію традиційного типу стала його одноактна опера 135 вулиця («135th Street»). Але вже наступний його твір зроблений у змішаній манері – — Рапсодія у стилі блюз для [[фортепіано]] з [[оркестр]]ом перевернула американський музичний світ. Трохи рихла за формою ця рапсодія завдяки винятковій оригінальності мелодики і ритму, яскраво національному колориту отримала міжнародне визнання і до цього часу є найбільш популярною оперою американського композитора.

Весь цей час композитор працює зі своїм братом, який пише всі тексти для його творів. Цей творчій союз на протязіпротягом десятьох років був найпродуктивнішим на Бродвеї. Найбільш вдалим їхнім шоу було «Of Thee I Sing», яке побачило світ у 1931 році. За це шоу брати отримали [[Пуліцеровська премія|Пуліцеровську премію]], яка вперше була присуджена музикальному твору.

У [[1935]] році побачила світ найбільш масштабна і досконала опера композитора – — «[[Поргі і Бесс]]» («Porgy and Bess»). Поставлена по роману Дюбоса Хейворда вона стала не тільки самою зрілою оперою автора, але і кращою серед всіх американських опер.

Але [[11 липня]] [[1936]] року композитор помер через невдалу операцію по видаленню [[ракові пухлини|пухлини головного мозокумозку]] так і не побачивши успіху свого найкращого твору.

== Твори ==

* ''[[Рапсодія у стилі блюз]]'', ([[1924]]),

* ''[[Three Preludes]]'', ([[1926]]), для фортепіано,

* ''[[Американець у Парижі]]'', ([[1928]]),

* ''[[Поргі і Бесс]]'', ([[1935]]).

== Зовнішні посилання ==