Платонізм: відмінності між версіями

Платонічний реалізм є філософським терміном, що окреслює теорію реалізму стосовно існування метафізичних ідей. Тому, інколи, доктрина Платона зветься Платонічним ідеалізмом. Сам Платон описує осідок ідей в діалозі «[[Федр (Платон)|Федр]]» так: «Занебесну область не оспівав ніхто серед тутешніх поетів… Вона ж ось яка: цю область займає безколірна, неокреслена, невідчутна [[сутність]], істинно існуюча, зрима лише годувальнику душі — [[розум]]ові; на неї і скерований істинний рід знання». Занебесна область перебування ідей увійшла в традицію під назвою «[[Гіперуранія]]» («Федр»). Це місце над небом і над космосом, яке, однак, не є якесь локальне місце, а скоріш — вираження позапросторності. Гіперуранія є образ непросторового, надфізичноого світу. Явище «другої навігації» — відкриття надчутливого, надприроднього світу і надання йому статусу істинного, правдивого [[буття]] — момент, принциповий для розуміння ''платонізму''. Раніше, до Платона, філософія [[фізис]]у шукала причини [[феномен]]ів у реальностях фізичного порядку. Платон же стверджує, що будь-яка річ фізичного світу має вищу і останню причину в метафізичній реальності. Таким чином, лише з відкриттям «другої навігації» можна з достатньою коректністю говорити про опозиції [[матеріалізм]]у та [[ідеалізм]]у. Ідеї Платона є сутністю речей, тим, що робить кожну річ саме «тою», даною, а не іншою. Іншими словами, ідеї — це те, що робить кожну річ тим, чтощо вона є. Платон вживає термін «парадигма», вказуючи тим самим, що ідеї творять позачасову (постійну) модель кожної речі. Платон розуміє надчутливу реальність як єрархію ідей: нижні ідеї підпорядковані верхнім. На вершині єрархії — ідея Блага в собі — вона нічим не зумовлена, а звідси, абсолютна. В діалозі «Держава», Платон пише про неї як про ту, що породжує саме буття. Чуттєво збудований світ (космос) збудованим ідеями. Фізичний світ походить від ідей. Чуттєвий світ у Платона є досконалим порядком ([[космос]]ом), що є вираженням [[логос]]а над сліпою необхідністю [[матерія|матерії]]. Матерія є леговищем чуттєвого, за визначенням Платона, — це «хора» (просторність). Вона перебуває у владі безформенного і хаотичного руху.