Лучинці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 35:
}}
'''Лучи́нці''' — [[село]] [[Рогатинський район|Рогатинського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]].
== Географія == Лежить на лівому березі річки [[Гнила Липа|Гнилої Липи]], за 8 км від районного центру [[Рогатин | Рогатина]]. == Історія ==
Перша письмова згадка про село належить до [[1475]] року. Жителі Лучинців брали участь в аграрному страйку [[1906]] року.
Про історію церковного життя в с. Лучинці на Івано-Франківщині до 1923 р. дізнаємося із «Хроніки парафії і церкви в с. Лучинці», написаної о. Осипом Яворським. Перша відома в Лучинцях дерев’яна церква була збудована щонайменше в середині XVІІ ст. Наступна була споруджена на Гандзиній горі за кошти о. Степана Базилевича впродовж 1743–1759 р., однак 1780 р. вона згоріла. Відтак, у 1781 рр., на іншому місці, на пагорбі, було зведено дерев’яну церкву Святого Миколая.▼
В селі працює [[школа]], [[клуб]], [[бібліотека]], медпункт, [[Магазин|магазини]]. Зведено понад 500 [[Житловий будинок|житлових будинків]].Населення по перепису 2001 року становило 1345 людей. ▼
== Після звільнення від СССР ==
▲В селі працює [[школа]], [[клуб]], [[бібліотека]], медпункт, [[Магазин|магазини]]. Зведено понад 500 [[Житловий будинок|житлових будинків]].Населення по перепису 2001 року становило 1345 людей.
Воїнам [[Радянська армія|Радянської армії]] та односельчанам, які загинули на [[фронт|фронтах]] [[Друга світова війна|Другої світової війни]], споруджено пам'ятник.▼
▲
=== Церковне життя ===
У селі діє [[церква Святого Миколая (Лучинці)|церква Святого Миколая]], в якій зберігається [[Лучинецька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці|ікона Лучинецької Богородиці]].
▲Про історію церковного життя в с. Лучинці на Івано-Франківщині до 1923 р. дізнаємося із «Хроніки парафії і церкви в с. Лучинці», написаної о. Осипом Яворським. Перша відома в Лучинцях дерев’яна церква була збудована щонайменше в середині XVІІ ст. Наступна була споруджена на Гандзиній горі за кошти о. Степана Базилевича впродовж 1743–1759 р., однак 1780 р. вона згоріла. Відтак, у 1781 рр., на іншому місці, на пагорбі, було зведено дерев’яну церкву Святого Миколая.
Саме церква Святого Миколая стала першим храмом, у якому була виставлена для народного вшанування Лучинецька ікона Богородиці. Свої чудотворні властивості ікона стала проявляти в 1860 р., коли висіла на стіні у сільській хатині Миколи та Анни Кугнатів. Старенька, закопчена і почорніла, вона самовідновилася на очах господарів. Оновлену ікону величною процесією перенесли до храму і встановили в головному вівтарі. Святіший Отець Пій ІХ у 1861 р. надав Лучинцям право повного відпусту на такі свята: Співстраждання Пресвятої Богородиці (10 - та п’ятниця після Воскресіння), Успіння Пресвятої Богородиці та Покрови Пресвятої Богородиці.
Рядок 59 ⟶ 67:
Прощі до чудотворної ікони в Лучинцях відновлено лише із 1997 р. Сьогодні Лучинецька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці поміщена в іконостасі над царськими вратами.
=== Бібліотека ===
Бібліотека філіал с.Лучинці заснована приблизно в 1940-х роках.Спочатку приміщення було розташоване у приміщенні сільського клубу. У 1960-х роках бібліотеку було перенесено у приміщення школи, де знаходиться і по сьогоднішній день.Саме приміщення побудовано далекого 1922 р.
Бібліотека обслуговує - 505 читачів,з них-105 діти,50-юнацтво. Фонд бібліотеки становить-9800 примірників книг. До послуг користувачів є читальний зал і книгосховище. Оформлено краєзнавчий куток:"Наші обереги". У2007р.на базі бібліотеки проводився районний семінар.
== Література ==
* {{SgKP|V|801|Łuczyńce}}
| |||