Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
Публіцистичний
 
СферавСфера використання публіцистичного стилювстилю — громадсько-[[Політика|політична]], [[Суспільство|суспільно]]-[[Виробництво|виробнича]], [[Культура|культурнокультурноа]]-[[Освіта|освітня]] [[діяльність]], [[навчання]].освіввявв
== Використання ==
ав
 
Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-[[Політика|політична]], [[Суспільство|суспільно]]-[[Виробництво|виробнича]], [[Культура|культурно]]-[[Освіта|освітня]] [[діяльність]], [[навчання]].
 
Основне призначення:
* [[Інформація|інформаційно]]-пропагандистськими методами розв'язувати важливі актуальні, животрепетні суспільно-політичні проблеми,
* активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до потреби зайняти певну [[Громадянська позиція|громадянську позицію]], змінити [[погляд]]и чи сформувати нові,
* пропаганда певних [[Думка|думок]], [[Переконання|переконань]], [[Ідея|ідей]], [[Теорія|теорій]] та активна [[агітація]], щоб утілити їх у повсякдення.
== Особливості публіцистичного стилю ==
 
Основні ознаки:
* [[доступність]] [[Мова|мови]] й формулювань (орієнтація на широкий загал),
* поєднання [[Логіка|логічності]] доводів і [[Полеміка|полемічності]] викладу,
* поєднання точних найменувань, дат, [[Подія|подій]], [[Місцевість|місцевості]], [[учасник]]ів, виклад наукових положень і [[факт]]ів з [[Емоція|емоційно]]-[[Експресія|експресивною]] [[Образність|образністю]],
* наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,
* наявність [[Художній засіб|художніх засобів]] ([[епітет]]ів, [[Порівняння|порівнянь]], [[Метафора|метафор]], [[Гіпербола|гіпербол]] ).
 
Основні мовні засоби:
* синтез складників [[Науковий стиль мовлення|наукового]], [[Офіційно-діловий стиль мовлення|офіційно-ділового]], [[Художній стиль мовлення|художнього]] й [[Розмовний стиль мовлення|розмовного стилів]],
* насичення лексики суспільно-політичними й соціально-економічними [[термін]]ами, [[заклик]]ами, [[Гасло|гаслами]],
* використання багатозначної образної лексики, [[Емоція|емоційно]]-оцінних слів, [[Експресія|експресивних]] сталих словосполук, [[Перифраза|перифраз]],
* уживання в переносному значенні [[Наука|наукових]], [[спорт]]ивних, [[Музика|музичних]], [[військо]]вих та інших термінів,
* використання чужомовних суфіксів ''-іст (-ист)'', ''-атор'', ''-ація'' тощо, префіксів ''псевдо-'', ''нео-'', ''супер-'', ''інтер-'' тощо,
* різні типи питальних, окличних та спонукальних [[Речення|речень]], зворотний порядок [[Слово|слів]], складні речення ускладненого типу з повторюваними [[сполучник]]ами та інше,
* влучні [[Афоризм|афористичні]], [[Ітрига|інтригуючі]] [[Заголовок|заголовки]].
 
Публіцистичний стиль щодо [[жанр]]ів, мовних особливостей і способів подання [[Інформація|інформації]] поділяють на такі підстилі:
* стиль [[Засоби масової інформації|ЗМІ]] — засобів масової інформації ([[часопис]]и, [[Листівка|листівки]], [[радіо]], [[телебачення]] тощо),
наприклад:
Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932—1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвлено й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселених українцями теренах, що увійшли до складу Російської Федерації.
* художньо-публіцистичний стиль ([[памфлет]]и, [[фейлетон]]и, [[Політика|політичні]] [[Доповідь|доповіді]], [[нарис]]и тощо),
Анонімний користувач