Едвард Елгар: відмінності між версіями

 

У 1883 році Еглар, як постійний член оркестру зимового концертного сезону В.&nbsp;К.&nbsp;Стоклі (''W. C. Stockley'') в [[Бірмінгем]]і, брав участь у виконанні одного зі своїх перших творів для повного оркестру&nbsp;— «Sérénade mauresque». Стоклі, який пропонував Елгару диригувати п'єсою, пізніше розповідав, що «він відмовився, і потім наполягав на тому, щоб грати свою п'єсу в складі оркестру. Врешті, він виступив на сцені граючи на скрипці і отримав у винагороду справжні щирі оплески слухачів»<ref>''Процитовано'' за «Edward Elgar», ''[[The Musical Times]]'', 1 October 1900, pp. 641-48: "he declined, and, further, insisted upon playing in his place in the orchestra. The consequence was that he had to appear, fiddle in hand, to acknowledge the genuine and hearty applause of the audience.</ref>. Він часто приїздив до Лондона, де робив спроби опублікувати свої роботи, але цей період його життя здебільшого позначався розчаруваннями і браком грошей. В квітні 1884 року він писав другові: «Мої перспективи безнадійні як ніколи … Я маю достатньо енергії, тому іноді роблю висновок, що мені бракує здібностей. … У мене немає грошей&nbsp;— ані цента»<ref>Kennedy (1987), p. 15: {{lang-en|«My prospects are about as hopeless as ever … I am not wanting in energy I think, so sometimes I conclude that 'tis want of ability. … I have no money&nbsp;— not a cent»}}</ref> Декілька років він асистував батьку, Вільяму Елгару, як органіст у церкві Святого Георгія у Вустері, а з 1885 року, замінивши його, працював тут ще чотири роки. У цей період він написав свої перші літургійні твори у католицькій традиції, починаючи з трьох [[мотет]]ів для чотириголосного хору&nbsp;— ''Ave Verum Corpus'', ''Ave Maria'' і ''Ave Maris Stella'' (Op. 2, 1887), за якими послідував ''Ecce sacerdos magnus'' для виходу єпископа на офіційному візиті до церкви Святого Георгія у 1888 році; всі ці чотири твори залишаються у репертуарі церковних хорів.

 

== Музика ==