Білецький Андрій Олександрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітка: УВАГА! Можливий вандалізм! |
Скасування редагування № 12390257 користувача 91.124.158.75 (обговорення) - вандалізм |
||
Рядок 1:
{{Науковець
| ім'я = Андрій
| портрет = Зображення:Білецький Андрій Олександрович.jpg
| зображення_розмір = 240пкс
| зображення_підпис =
| дата народження = 12.8.
| місце народження = [[
| дата смерті = 10.4.1995
| місце смерті = [[Буча]]
| резиденція =
| громадянство = [[Російська імперія]], [[СРСР]], [[Україна]]
| національність =
| галузь = [[мовознавство]]
| заклад =
| Alma Mater = [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський інститут професійної освіти]]
| відомий через =
| звання = [[
| ступінь = доктор філологічних наук
| керівник =
| учні = [[Семчинський Станіслав Володимирович|Станіслав Володимирович Семчинський]], [[Тищенко Костянтин Миколайович|Костянтин Миколайович Тищенко]], [[Пономарів Олександр Данилович|Олександр Данилович Пономарів]], [[Клименко Ніна Федорівна|Ніна Федорівна Клименко]]
| нагороди =
| примітки =
}}{{othernames|Білецький}}
'''Андрі́й Олекса́ндрович Біле́цький''' ({{ДН|12|8|1911|30|7}}, [[Харків]] — [[10 квітня]] [[1995]], смт [[Буча (місто)|Буча]], нині місто [[Київська область|Київської області]]) — український [[мовознавець]], [[поліглот]]. Доктор філологічних наук ([[1952]]). [[Професор]] ([[1953]]). Почесний член Грецької академії наук, Кіпрської академії наук, а також Кіпрського та Грецького археологічних товариств.
{{зміст ліворуч}}
Рядок 27 ⟶ 28:
== Біографія ==
Андрій Білецький народився в Харкові в родині літературознавця [[Білецький Олександр Іванович|Олександра Івановича Білецького]] та його дружини — викладача іноземних мов Марії Ростиславівни. Онук [[Ґрунтознавство|ґрунтознавця]] [[Білецький Іван Іванович|Івана Івановича Білецького]]. Старший брат [[живопис]]ця та [[Мистецтвознавство|мистецтвознавця]] [[Білецький Платон Олександрович|Платона Олександровича Білецького]].
З дитинства майбутній учений здобув блискучу гуманітарну освіту. Він вільно володів [[Французька мова|французькою]], [[Німецька мова|німецькою]] мовами, [[Латинська мова|латиною]] та [[Давньогрецька мова|давньогрецькою]]. Згодом самостійно вивчив [[Новогрецька мова|новогрецьку]], [[Англійська мова|англійську]], [[Іспанська мова|іспанську]], [[Турецька мова|турецьку]], [[Арабська мова|арабську]], [[санскрит]], [[Китайська мова|китайську]], [[японська мова|японську]] та інші мови – загалом близько 90.
[[1933]] року закінчив філологічний факультет [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]] (тоді це був Харківський інститут професійної освіти). Працював [[бібліограф]]ом, потім [[редактор]]ом [[Видавництво|видавництва]] дитячої літератури.
У [[1937]]—[[1941]] роках завідував кафедрою [[Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого|Харківського юридичного інституту]], в [[1938]]—[[1940]] роках викладав латинську мову в Харківському педагогічному інституті іноземних мов.
Під час війни, у [[1941]]—[[1944]] роках, працював [[доцент]]ом Томського університету. Тут [[1943]] року захистив кандидатську [[Дисертація|дисертацію]] «Іменне основоскладання у грецькій мові». Від [[1944]] року викладав [[Новогрецька мова|новогрецьку мову]] у Вищій дипломатичній школі Міністерства закордонних справ СРСР.
[[1946]] року переїхав до [[Київ|Києва]]. Від [[1946]] року завідувач кафедри загального мовознавства та класичної філології, у [[1978]]—[[1987]] роках — завідувач кафедри романістики [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]]. Серед учнів [[мовознавець|мовознавці]] [[Пономарів Олександр Данилович|Олександр Данилович Пономарів]], Клименко Ніна Федорівна, [[Семчинський Станіслав Володимирович]], Шанін Юрій. Дружина Тетяна Миколаївна Чернишова також викладала в Київському університеті.
Від [[1946]] року за сумісництвом старший науковий співробітник в [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Інституті мовознавства]] [[Національна академія наук України|АН УРСР]] і в Інституті археології АН УРСР.
[[1952]] року Білецький захистив докторську дисертацію «Принципи етимологічних досліджень (на матеріалі грецької мови)».
[[Файл:Могила Андрія Білецького.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Могила Андрія Білецького]]
Андрій Білецький помер на 84-му році життя в селищі міського типу [[Буча]] (підпорядкованого Ірпінській міській раді, нині місто обласного значення). Поховано вченого в [[Київ|Києві]] на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] поруч із своїми батьками.
== Наукова діяльність ==
Наукові інтереси професора Андрія Білецького багатогранні. Його праці охоплюють майже всі галузі [[Мовознавство|лінгвістики]]: [[порівняльно-історичне мовознавство]], [[Етимологія|етимологію]], лінгвосеміотику, типологію, лінгвістичну географію, [[Лексикологія|лексикологію]], [[Лексикографія|лексикографію]], [[Граматика|граматику]], [[Фонологія|фонологію]], [[Ономастика|ономастику]], [[Топонімія|топонімію]], класичну філологію, неоелліністику, історію та теорію письма. До цього потрібно додати [[літературознавство]] (перша друкована праця Андрія Білецького, що побачила світ [[1935]] року, присвячена творчості [[Лопе де Вега|Лопе де Веги]]), давню історію, історію культури давніх народів, епіграфіку, [[Палеогеографія|палеографію]], [[Археологія|археологію]] та ін.
Праці Білецького друкували в [[Україна|Україні]], [[Росія|Росії]], [[Вірменія|Вірменії]], [[Греція|Греції]], [[Грузія|Грузії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Угорщина|Угорщині]], [[Німеччина|Німеччині]].
== Праці ==
* Принципы этимологических исследований. — К., 1950.
* Проблема изучения негреческих собственных имён греческих эпиграфических памятников Северного Причерноморья. — К., 1952.
* Проблема мови скіфів // Мовознавство. — 1953. — Т. 11.
* Про власні імена з Ольвійських написів // Археологія. — 1957. — Т. 11.
* Греческая топонимика Крыма. — Ленинград, 1961.
* Греческие надписи на мозаиках Софии Киевской // Мозаики Софии Киевской. — Москва, 1961.
* Основные линии развития фонематических систем индоевропейских языков и проблема реконструкции доисторических систем. — Москва, 1964.
* Основні методи дослідження в сучасному мовознавстві // Проблеми та методи в структурній лінгвістиці. — К., 1965.
* Новые посвятительные надписи в Ольвии // Античная история и культура Средиземноморья и Причерноморья. — Ленинград, 1968.
* Дедикація Афродіті в Ольвії // Іноземна філологія. — Випуск 17. — 1968.
* Гідронімія Криму // Топоніміка і ономастика. — К., 1969.
* Лексикологія та теорія мовознавства. — К., 1972.
* Естественный язык и знаковые системы. — 1976.
* Информация и симеоз. — 1980.
* Славянская топонимика Греции. — Афины, 1980.
== Література ==
* ''Клименко Н. Ф.'' А. О. Білецький — поліглот, учений, педагог // ''Білецький А. О.'' Про мову та мовознавство. — К., 1996.
* Семчинский С. В. Профессор Андрей Александрович Белецкий // Известия РАН. Секция литературы и языка. - 1997. — Т. 56. — № 4.
* Шанін Ю. Він залишився назавжди // Сучасність. — 1997. — № 11.
* Скуратівський В. Пригадуючи Андрія Білецького // Сучасність. — 2002. — № 4.
== Посилання ==
* [http://greece.kiev.ua/page1422.html ''Клименко Ніна''. Український еллініст професор Андрій Білецький (до 95-річчя від дня народження)]
* [http://visnyk.irpen.kiev.ua/2005/04/mova.html ''Зборовський А''. Наші земляки в «Українській мові» // Ірпінська панорама. — 2005. — Випуск 78.]
* [http://www.zn.ua/3000/3150/24359/ ''Иванов Юрий''. О Татьяне Чернышевой и значении классической * филологии // Зеркало недели. — 1999. — № 50 (18—24 декабря).]
* [http://slovoprosvity.org/2012/01/01/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F/ ''Пономарів О.'' Про незабутнього вчителя]
[[Категорія:Українські мовознавці]]
[[Категорія:Українські науковці]]
[[Категорія:Українські поліглоти]]
[[Категорія:Уродженці Харкова]]
[[Категорія:Персоналії:Харків]]
[[Категорія:Персоналії:Київ]]
[[Категорія:Персоналії:Томськ]]
[[Категорія:Померли в Бучі]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
| |||