Гоніння християн: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 9:
Гоніння досягли піку в 64 році, коли [[Римський імператор|імператор]] [[Нерон]] вказав християн винними за пожежу у Римі. В 64 році більша частина Рима була знищена, або
частково пошкоджена вогнем внаслідок пожежі, яка спалахнула у липні того року у лавках
римських торговців. [[Діон Кассій]] ж передає ворожу для Нерона версію, за якою палії були послані самим [[принцепс]]ом для підпалу будинків у різних частинах міста. Ймовірно прагнучи відвернути підозру від себе, Нерон поклав провину за пожежу на християн.<ref>Tac., Ann., XV, 44</ref> Багатьох християн було схоплено, піддано жорстоким тортурам і страчено. Светоній жодним чином не пов'язує це із пожежею. [[Таціт]], розповідаючи про події періоду правління імператора Нерона, вказує на сприйняття християн як окремої, відмінної від іудеїв релігійної групи. Самі ж іудеї до християн ставилися вкрай вороже. Під час іудейського повстання [[Бар-Кохби повстання|Бар-Кохби]], за наказом ватажка повсталих, лише християн жорстоко катували, якщо вони не зрікалися Христа і відмовлялися виголошувати йому [[Хула|хулу]].
Пізніше, при імператорі [[Доміціан|Доміциан]]і (81 - 96), християни піддавалися переслідуванням, на цей раз, як у [[Рим]]і та [[Мала Азія|Малій Азії]], але ці гоніння сповільнилося після смерті Доміціана.
| |||