Питома теплоємність: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Пито́ма теплоє́мність''' — характеристика [[речовина|речовини]], яка вказує кількість [[кількість теплоти|теплоти]], необхідної для нагрівання одиниці маси речовини на [[Градус Цельсія|1°C]], або ж кількість теплоти, що виділяється при охолодженні одиниці маси речовини
:<math>c = \frac{Q}{m\cdot \Delta T } </math>
Позначається здебільшого літерою '''''c''''' (для теплоємності тіла будь-якої маси зазвичай використовується велика літера '''''C'''''). В [[СІ]] питома теплоємність вимірюється в [[джоуль|Дж]]/[[кілограм|кг]]·[[кельвін|К]] або [[джоуль|Дж]]/[[кілограм|кг]]·[[градус Цельсія|°C]].
Рядок 5 ⟶ 6:
Використовується також поняття '''молярної теплоємності''' — це кількість теплоти, яку необхідно надати [[моль|молю]] речовини, щоб нагріти його на один градус.
Кількість теплоти, необхідна для нагрівання будь-якого тіла на один градус називається просто [[теплоємність|теплоємністю тіла]].
== Теплоємність при сталому тиску й при сталому об'ємі ==
Наведене вище загальне означення теплоємності не визначає її повністю. Кількість теплоти, необхідна для того, щоб нагріти речовину на один градус, залежить від того, яким чином проводиться це нагрівання.
Найважливішими умовами нагрівання є нагрівання при сталому об'ємі й при сталому тиску. Їх заведено позначати <math> c_V \,</math> й <math> c_P \,</math>.
Якщо нагрівати речовину, підтримуючи сталим тиск, то речовина буде розширюватися й виконувати при цьому певну [[механічна робота|роботу]]. Тому для нагрівання потрібно більше теплоти. Теплоємність при сталому тиску більша за теплоємність при сталому об'ємі.
: <math> c_V < c_P \,</math>.▼
▲:<math> c_V < c_P \,</math>.
== Питома теплоємність твердих речовин ==
Середня питома теплоємність [[тверде тіло|твердих речовин]] при 0
{| border=1
! Матеріал
! Теплоємність
|-
| [[Алюміній]]
| 0,92
|-
| [[Азбест]]
| 0,84
|-
| [[Бетон]]
| 1,13
|-
| [[Бронза]]
| 0,385
|-
| [[Вініпласт]]
| 1,76
|-
| [[Глина]]
| 0,92
|-
| Дерево (сосна)
| 2,72
|-
| [[Залізо]]
| 0,46
|-
| [[Вапняк]], [[вапно]]
| 0,92
|-
| [[Кам'яне вугілля]]
| 1,3
|-
| [[Каолін]]
| 0,92
|-
| [[Кварц]]
| 0,8
|-
| [[Цегла червона]]
| 0,92
|-
| [[Цегла вогнестійка]]
| 0,88
|-
| [[Кокс]]
| 0,84
|-
| [[Латунь]]
| 0,394
|-
| [[Лід]]
| 2,14
|-
| [[Магнезія]]
| 0,92
|-
| [[Мідь]]
| 0,385
|-
| [[Крейда]]
| 0,88
|-
| [[Нафталін]]
| 1,3
|-
| [[Парафін]]
| 2,72
|-
| [[Пісок]] сухий
| 0,8
|-
| [[Пробка]]
| 1,68
|-
| [[Гума]]
| 1,68
|-
| [[Свинець]]
| 0,13
|-
| [[Сталь]]
| 0,5
|-
| [[Скло]]
| 0,42
|-
| [[Текстоліт]]
| 1,47
|-
| [[Целюлоза]]
| 1,55
|-
| [[Цинк]]
| 0,38
|-
| [[Чавун]]
| 0,5
|-
| [[Вовна]]
| 1,63
|-
| [[Шлак]]
| 0,75
|}
Середня питома теплоємність [[рідина|рідин]] при 0 — 100 °С, кДж/(кг·К)
{| border=1
! Речовина
! Теплоємність
|-
| [[Азот]] рідкий
| 2,01
|-
| [[Азотна кислота]]
| 2,77
|-
| [[Аміак]]
| 4,19
|-
| [[Бензин]]
| 1,84
|-
| [[Вода]] (0°С)
| 4,218
|-
| [[Гексан]]
| 2,51
|-
| [[Гас]]
| 2,1
|-
| [[Кисень]] рідкий
| 1,68
|-
| [[Машинне мастило]]
| 1,68
|-
| [[Нітробензол]]
| 1,38
|-
| [[Сірчаний ангідрид]]
| 1,34
|-
| [[Скипидар]]
| 1,7
|-
| [[Фенол]]
| 2,35
Рядок 177 ⟶ 175:
== Див. також ==
* [[Питома величина]]
* [[Питома теплота плавлення]]
* [[Температура Дебая]]
| |||