Піхота: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 57 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q29171
мНемає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Wells 0706 054.jpg|right|thumb|Римські [[гастати]] — різновид піхоти [[Давній Рим|Давнього Риму]]. Сучасна реконструкція]]
[[Файл:1st Infantry Division, crossing the Weser River.jpg|right|thumb|Піхотні підрозділи [[1-а піхотна дивізія США|1-ої піхотної дивізії США]] [[Форсування|форсують]] Візер. [[7 квітня]] 1945]]
 
[[Файл:Hohenfriedeberg.Attack.of.Prussian.Infantry.1745.jpg|right|thumb|Піхотні підрозділи 1745 р.]]
 
'''Піхо́та''' — [[рід військ]], який бере участь переважно в пішому бою (на власних ногах). Піхота є найдавнішим і масовим родом військ. У різні часи піхота використовувала різні засоби транспорту — кінську силу, кораблі, літаки, танки, інший моторизований транспорт. Довгий час піхота використовувала переважно [[стрілецька зброя|ручну зброю]], в сучасних умовах ([[21 століття|XXI століття]]) піхота використовує цілу низку озброєнь, окрім ручної зброї. У зв'язку з розвитком техніки і засобів доставки, піхоту класифікують так:
 
* [[Механізовані війська]] (також ''мотострілецькі'' або ''моторизовані війська'') (основний засіб доставки живої сили — авто і бронетехніки)
* [[Морська піхота]] (основний засіб доставки живої сили — морський /річний транспорт)
Рядок 15 ⟶ 13:
 
== Історія ==
Піхота є найдавнішим родом військ, проте вже в античності піхота стає не єдиною, допускаючи на поля битв кінноту (головним чином колісниці). З появою [[Кавалерія|кавалерії]] піхота зменшує свою питому значимість, проте ж після «революції [[гопліт]]ів» у [[Стародавня Греція | Стародавній Греції]] з'явилися лінійний стрій піхоти і важке озброєння, зробило піхоту головною частиною війська. Перевага важкоозброєної піхоти зберігається до [[I століття|I]]-[[III]]  ст.  н. е. і в армії [[Стародавній Рим | Стародавнього Риму]] нівелюється (в основному у зв'язку з варваризацією армії).
 
{{Нп3 | Важка піхота | | | Heavy infantry}} античності озброювалася холодною зброєю: списами, [[дротик]]ами, іноді [[меч]]ами і носила на собі [[обладунки]], що ефективно захищали від більшості вражаючих елементів свого часу. [[Легка піхота]] призначалася для допоміжних дій і озброювалася списами, [[лук]]ами та іншою холодною зброєю. Збруя і захист могли існувати, а могли й не бути.
Рядок 21 ⟶ 19:
У раннє Середньовіччя війни велися з залученням значного [[ополчення]], тому піхота зберігала суттєву роль. Впровадження важкої кавалерії в європейських арміях дозволило перемагати кавалерією значні сили піхоти, і відокремило військовий стан від невійськового. У цей час високі можливості кавалерії і внутрьошньо-феодальні взаємини звели піхоту на рівень допоміжного роду військ у Європі і країнах Близького Сходу. Кочові племена Азії, навпаки, практично не практикували [[бій]] у пішому порядку.
 
Винахід [[Артилерія|артилерії]] дозволив увести в піші війська ручну артилерію, яка пізніше перетворилася в стрілецьку зброю, і зменшив питому роль кавалерії, а питому роль піхоти збільшив. У цей же час піхота озброювалася холодною зброєю (в основному неметательною), номенклатура її була різною. Далі піхота еволюціонувала в бік збільшення стрільців і зменшення числа списоносців ([[Пікінери|пікінерпікінерів]]ів) — піхотинців ближнього бою, які служили для охорони стрільців і гармат від кавалерійських атак.
 
У творі італійця Ф. Тьєполо, складеному за розповідями очевидців, російська піхота середини [[XVI століття]] описується так: "«Піхота носить такі ж [[каптан]]и (як і [[кіннота]]), і деякі мають [[шолом]]и"».
 
У середині 17-го століття створення ефективного [[багнет]]а з досить міцною рушницею дозволило скасувати пікінерів. Відтоді основним видом піхоти стала [[лінійна піхота]] — піхота, озброєна гладкоствольною дулово-зарядною зброєю ([[мушкет]]ами, [[фузея]]ми) з багнетами, що вела бій у зімкнутому строю. У середині 18-го століття з'явилася легка піхота ([[Єгер (військова справа)|єгери]]), озброєні нарізними карабінами ([[штуцер]]ами), що билися в розсипному строю. Штуцери мали велику прицільну дальність, але низьку скорострільність, тому єгери зазвичай діяли під захистом лінійної піхоти або фортечних стін. У середині 19-го століття з'явилися [[гвинтівка | гвинтівки]], і замість лінійної та легкої піхоти виникла єдина піхота — стрілецькі війська.