Картунов Олексій Васильович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 2 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q4216279)
вікі, категорія
Рядок 16:
| учні =
| нагороди =
Подяка Президента України (2000&nbsp;р.)<br />
Почесна Грамота Верховної Ради України (2002&nbsp;р.)<br />
Знак «[[Відмінник освіти України]]» (2000&nbsp;р.)<br />
Нагрудний знак «Петро Могила» (2007&nbsp;р.)<br />
Почесне звання «[[Заслужений діяч науки і техніки]]» (2010&nbsp;р.)
}}
'''Олексій Васильович Картунов''' &nbsp;— (* [[30 березня]] [[1940]]&nbsp;р. у с. [[Ново-Романівка]], [[Арзгірський район]], [[Ставропольський край]]) &nbsp;— український науковець. [[Доктор політичних наук]], [[професор]]. Дійсний член [[Українська академія політичних наук|Української академії політичних наук]].
 
== Біографія ==
Рядок 29:
Скрутне матеріальне становище родини змусило Олексія розпочати трудовий шлях у 12-річному віці пастухом. А в 15 років, поєднуючи роботу з навчанням у вечірній школі, він почав працювати вантажником на цегляному заводі, а згодом монтажником «Ставропольнафтобуд» (смт [[Затеречний]] [[Нафтокумський район|Нафтокумського району]] [[Ставропольський край|Ставропольського краю]]).
 
Протягом [[1959]][[1962]]&nbsp;рр. служив у лавах [[Радянська армія|Радянської армії]]. Спочатку, близько року, навчався в авіаційній школі механіків (м. [[Дербент]]). Потім&nbsp;— (від рядового до старшини) на першому в [[СРСР]] ракетодромі ([[Капустин Яр]]). Там же влітку [[1961]]&nbsp;р. став «піддослідним кроликом» двох [[Ядерна зброя|ядерних вибухів]] у [[Атмосфера Землі|атмосфері]]. Згадуючи про це, Олексій Васильович говорить: {{Початок цитати}}«Я двічі бачив одночасно два сонця на небі&nbsp;— одне природне, а друге&nbsp;— штучне».
{{Кінець цитати}}
 
Рядок 40:
У [[1977]]&nbsp;р. був запрошений на викладацьку роботу до [[Київський торгівельно-економічний інститут|Київського торговельно-економічного інституту]], де пропрацював на посаді старшого викладача та [[доцент]]а 10 років. А з [[1987]]&nbsp;р. перейшов на роботу до Інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при [[КНУ|Київському державному університеті ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]], де проходили перепідготовку викладачі з радянських республік та дружніх іноземних держав. Де працював разм з В.&nbsp;Д.&nbsp;Бабкіним, Б.&nbsp;І.&nbsp;Корольовим, В.&nbsp;І.&nbsp;Полурізом, С.&nbsp;Г.&nbsp;Рябовим та іншими.
 
Впродовж [[1991]][[1996]]&nbsp;рр. працював завідувачем кафедри історії України та політології [[Донбаська державна машинобудівна академія|Донбаської державної машинобудівної академії]]. Невдовзі отримав запрошення до Університету економіки та права «КРОК» (м. [[Київ]]), де створив і очолив кафедру суспільних наук. У [[2003]]&nbsp;р. там же започаткував спеціальність «міжнародна інформація» та заснував кафедру міжнародної інформації, яку очолює й досі. Захистив докторську дисертацію «''Західні етнонаціональні та етнополітичні концепції: теоретико-методологічний аналіз''» в [[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України|Інституті держави і права ім. В.&nbsp;М.&nbsp;Корецького НАН України]] ([[1996]]&nbsp;р.).
 
Як дослідник і викладач працював в університетах [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Польща|Польщі]], [[Росія|Росії]], [[США]], [[ФРН]], [[Чехія|Чехії]] та інших держав, де мав нагоду спілкуватися із західними (А.&nbsp;Ашкеназі, Д.&nbsp;Беллом, Е.&nbsp;Геллнером, Е.&nbsp;Смітом, Л.&nbsp;Снайдером, Ф.&nbsp;Фукуямою та ін.), російськими (Р.&nbsp;Г.&nbsp;Абдулатіповим, В.&nbsp;А.&nbsp;Авксент'євим, Е.&nbsp;О.&nbsp;Баграмовим, Е.&nbsp;А.&nbsp;Паїним, Є.&nbsp;І.&nbsp;Степановим та ін.) та вітчизняними вченими (В.&nbsp;П.&nbsp;Андрущенком, І.&nbsp;М.&nbsp;Варзарем, В.&nbsp;П.&nbsp;Горбатенком, О.&nbsp;В.&nbsp;Зернецькою, [[Кремень Василь Григорович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Кременем]], І.&nbsp;О.&nbsp;Кресіною, І.&nbsp;Ф.&nbsp;Курасом, Ю.&nbsp;А.&nbsp;Левенцем, О.&nbsp;М.&nbsp;Майбородою, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Макаром, Є.&nbsp;А.&nbsp;Макаренко, М.&nbsp;М.&nbsp;Рижковим, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Римаренком, Ю.&nbsp;С.&nbsp;Шемшученком, Л.&nbsp;Є.&nbsp;Шкляром та ін).
Рядок 57:
За значний особистий внесок у розвиток і зміцнення Української держави та заслуги перед українським народом отримав Подяку Президента України ([[2000]]&nbsp;р.) та Почесну Грамоту Верховної Ради України ([[2002]]&nbsp;р.). За багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у розвиток національної освіти і науки України та плідну науково-педагогічну діяльність нагороджений знаком «[[Відмінник освіти України]]» ([[2000]]&nbsp;р.) та нагрудним знаком «Петро Могила» ([[2007]]&nbsp;р.). Але найбільше пишається колекцією грамот "Улюблений викладач Університету «КРОК», який визначається щорічним опитуванням студентів.
 
У [[2010]] році Указом Президента України присвоєне почесне звання "«Заслужений діяч науки і техніки України"»&nbsp;<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=726%2F2010 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України. Указ Президента України №&nbsp;726/2010 від 25 червня 2010 року]</ref>.
 
== Інтереси ==
Рядок 72:
 
== Посилання ==
* [http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=24&c=286 Стаття науковця "«Нова чи оновлена концепція прав етнонаціональних меншин?"»]
 
[[Категорія:Українські політологи]]
[[Категорія:Випускники Київського університету]]
[[Категорія:Доктори наук]]