Мирон-Орлик Дмитро: відмінності між версіями

Народився у селі [[Рай (Бережанський район)|Рай]] [[Бережанський повіт|Бережанського повіту]] (нині [[Тернопільська область]]) в родині [[робітник]]ів. [[Дитинство]] Дмитра було важким. Коли йому було лише п`'ять років, у нього померла мати, осиротивши п`'ятеро дітей. Піклування над молодшими дітьми перебрала на себе старша сестра Ганна.

Середню освіту здобув у Бережанській гімназії (1928) та в Академічній гімназії у [[Львів|Львові]] (1930). Був членом Пластового куреня ч. 24 ім. П. Полуботка (Бережани). Ще під час навчання у гімназії він вступає в підпільне Юнацтво ОУН та включився в активну роботу. У [[1930]] році — з відзнакою закінчив гімназію і вступив на юридичний факультет [[Львівський університет|Львівського університету]]. Під час університетських студій Дмитро Мирон став членом Крайової Екзекутиви ОУН на Західноукраїнських землях, Провідником юнацтва, редактором «Бюлетня ОУН на ЗУЗ», тримав зв`'язок зі станицею [[ОУН]] у [[Краків|Кракові]] та за кордоном. Вперше арештований польською поліцією у [[травень|травні]] [[1932]] року під час сутички з нею на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] в часі зелених свят, коли поліція намагалась розігнати людей, які прийшли сюди вшанувати воїнів, полеглих за волю України. У тюрмі пише текст «[[Організація Українських Націоналістів#44 правила українського націоналіста|44-х правил життя українського націоналіста]]», котрі поряд з «Декалогом» [[Ленкавський Степан|Степана Ленкавського]] та «12 прикметами характеру» [[Осип Мащак|Осипа Мащака]] стали складовою «Катехизу українського націоналіста».

Вдруге був арештований у [[жовтень|жовтні]] [[1933]] року за приналежність до ОУН і поширення революційної літератури. Засуджений на 7 років ув`'язнення. Покарання відбував у в`'язницях центральної Польщі, в містах [[Равич (Великопольське воєводство)|Равич]] та [[Вронки]]. В цей час дуже багато читав, готуючи матеріали для свого твору про ідеологію українського націоналізму. Потрібну літературу йому доставляла сестра Ганна. Проте відбути повного терміну покарання йому не довелось, так як на підставі проголошеної у [[1936]] році амністії його термін зменшено на 2 роки, таким чином Мирон вже у [[серпень|серпні]] [[1938]] року виходить на волю.