Етимологія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{лінгвістика}}
'''Етимоло́гія''' (від {{lang-el|ἔτυμον}} «[[правда]], [[істина]]; етимон, справжнє, тобто первісне значення слова», пов'язане з прикметником ἔτυμος «істинний, правильний», похідним від ἔτεός (ἔτός) «дійсний, правдивий, правильний» і компонента {{lang-el|-λόγος}}, що виступає тільки як друга частина складних слів, і походить від λόγος «слово, значення, поняття, наука».<ref name="Етимол">[[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т. Том другий: (Д - Копці)/ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка: 173)</ref> гр. ἔτυμολογια — «етимологія; істинне, тобто первісне значення слова або встановлення первісного значення слова».<ref name="Етимол"/>) — розділ знань, розділ порівняльно-історичного мовознавства, який вивчає походження [[слово|слів]] [[мова|мови]]; сукупність прийомів дослідження, направлених на розкриття походження слова, а також сам результат цього розкриття. ЗавдякиТобто, давніму [[текст]]амсучасній мовознавчій практиці цей термін має, порівняннюпринаймні, три значення:<ref name="Леміш"></ref> відділ мовознавства, що вивчає походження слів; зіпоходження словами(стосовно зсловесного іншихзнаку) мовта встановлення;<ref name="Введенская">Введенская Л. А. Этимология : учебное пособие / Л. А. Введенская, етимологія відновлюєН. історіюП. Колесников. – Ростов н/Д слів: якФеникс, вони2008. виникли ус.338 мові(с.:8-9)</ref> науково-дослідну процедуру, їхнєнаправлену джерелона тарозкриття змінупоходження їхньогослова, значенняа також сам результат цієї процедури.<ref>Трубачев О. Н. Рецензия на "Краткий этимологический словарь" (М., 1961) / О. Н. Трубачев // Вопросы языкознания. – 1961. – № 5. (с.:407)</ref><ref name="Введенская"></ref>
 
Завдяки давнім [[текст]]ам, порівнянню слів зі словами з інших мов, етимологія відновлює історію слів: як вони виникли у мові, первинне(істинне) значення, їхнє джерело та зміну їхнього значення.
Термін виник у [[Давньогрецька філософія|давньогрецькій філософії]], а у науковий обіг його запровадили [[стоїки]] — представники філософської грецької школи (IV ст. до н.е. — II ст. н.е.).<ref>Семеог О.М. Вступ до слов'янської філології: Навчальний посібник / Олена Семеог. - Суми: Видавництво СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2010. — 190 с. Тираж: 300. (с.:27)</ref>
 
Термін виник у [[Давньогрецька філософія|давньогрецькій філософії]] від (від грец. etymon – істина<ref name="Шпак">Шпак К.В. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/stling/2010_4/488_492.pdf Місце етимології у когнітивних процесах] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/stling/ Studia Linguistica Збірник наукових праць]. — [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/stling/2010_4/index.htm 2010, Вип. 4]</ref> та logos — слово, вчення), а у науковий обіг його запровадили [[стоїки]] — представники філософської грецької школи (IV ст. до н.е. — II ст. н.е.).<ref>Семеог О.М. Вступ до слов'янської філології: Навчальний посібник / Олена Семеог. - Суми: Видавництво СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2010. — 190 с. Тираж: 300. (с.:27)</ref>
Окрім [[текстологія|вивчення давніх текстів]] та порівняння їх з існуючими мовами, самі існуючі мови також порівнюються між собою (так званий [[компаративний метод]]). На цих засадах [[лінгвістика|лінгвісти]] роблять [[гіпотеза|гіпотези]] щодо походження самої мови, та споріднених з нею мов. Саме в такий спосіб були знайдені корені слів, історію яких можна відслідкувати, наприклад, аж до самих початків [[індоєвропейські мови|індоєвропейської]] або іншої [[мовна сім'я|мовної сім'ї]].
 
Історія значень слів найтіснішим чином пов'язана з історією народу, тому етимологічні дослідження набувають першорядного значення при вирішенні важливих історичних, етнографічних, етногенетичних тощо питань.
У вузькому значенні, слово ''етимологія'' часто вживається на позначення історії походження певного слова. Історія певних слів та дані споріднених мов наводяться у спеціальних ''етимологічних'' словниках.
 
Історія певних слів та дані споріднених мов наводяться у спеціальних ''етимологічних'' [[словник]]ах. Звертання до етимологічних словників розширює й поглиблює знання в галузі [[Лінгвістика|лінгвістики]], у сфері [[Історія|історії]], [[Географія|географії]], [[Література|літератури]], [[Культура|культури]].
 
Широкого розповсюдження набула псевдоетимологія де навмисно чи ненавмисно припускають зв'язок між неспорідненими словами, спираючись на зовнішню звукову подібність слів з різним [[Семантика|семантичним]] значенням, на хибне [[Морфологія (мовознавство)|морфологічне]] членування слова, на його семантичне переосмислення.<ref>Введенская Л.А. Этимология: [Учебное пособие] / Л.А. Введенская, Н.П. Колесников. – СПб.: Питер, 2004. – 221 с.</ref>
 
Розглядаючи явища народної етимології, дуже важливо визначити, яким чином відбувається осмислення слова.
 
Етимологічні розвідки є ефективним засобом заохочення дитини до пізнання оточуючого її світу на ранній стадії розвитку.<ref name="Шпак"></ref> Визначення походження та дослідження історії звичних слів та [[архаїзм]]ів, [[діалектизм]]ів, [[топонім]]ів, [[антропонім]]ів, [[етнонім]]ів, спеціальних термінів стимулює інтерес підростаючого покоління до культурних традицій народу.<ref name="Шпак"></ref> Етимології належить також важлива роль у вивченні та викладанні рідної та іноземних мов.<ref name="Шпак"></ref> Дослідження будь-якої мови обов'язково потребує звернення до етимологічних даних. Мовознавчі розділи — [[фонетика]], [[лексикологія]], [[морфологія]], [[фразеологія]] тим чи іншим чином застосовують результати етимології.<ref name="Леміш">Леміш Н.Є. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/apif/2010_5/lemish.pdf Етимологія англійських причинових сполучників] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/apif/ Актуальні проблеми іноземної філології: Лінгвістика та літературознавство Збірник наукових праць]. — [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/apif/2010_5/index.html 2010, Випуск 5].</ref>
 
== Примітки ==
Рядок 16 ⟶ 24:
 
== Див. також ==
* [[Мовна картина світу]]
* [[Етимологічний словник української мови]]
* [[Деетимологізація]]