|''… Якийсь римлянин, розлучається з дружиною і чуючи осудуосуд друзів, які твердили йому: "Хіба вона не цнотлива? Або не хороша собою? Або безплідна?", «- Виставиввиставив вперед ногу, взутивзуту в черевик, і сказав:» "Хіба він добране тадобрий? Або стоптавстоптаний? Але хто з вас знає, де він тисне мені ногу?" Справді, по більшій частині не значні або ті, які набули розголосу, проступки дружини позбавляють її чоловіка, але дрібні, приватні зіткнення, що виникають з непоступливості або просто від неподібності звичаїв, навіть якщо вони приховані від сторонніх очей, викликають непоправне відчуження, яке робить спільне життя неможливою.''
