Історія Румунії: відмінності між версіями

[[Файл:Rom1942.png|міні|ліворуч|250пкс|Румунія в період [[1940]]—[[1944]] років]]

 

 

У вересні 1940 на зміну королівській диктатурі у Румунії до влади прийшла орієнтована на Німеччину диктатура [[фашизм|фашистського типу]]. Після проголошення королем сина Кароля II Міхая і влада в країні фактично перейшла до рук генерала [[Антонеску Іон|Іона Антонеску]]. В жовтні за погодженням з бухарестським урядом до Румунії були введені німецькі війська. У листопаді [[1938]] Румунія приєдналась до [[Країни Осі|Країн Осі]]. Під час [[Велика вітчизняна війна|радянсько-німецької війни]] 1941-45 режим Антонеску взяв участь у військових діях проти СРСР. За домовленістю з керівництвом [[Третій Рейх|Райху]] повернули Бессарабію й Північну Буковину, а також передали управління над українськими землями між Дністром і [[Південний Буг|Південним Бугом]], які були включені до складу Румунії як окрема провінція під назвою [[Трансністрія]]. На Буковині і в Бессарабії у 1943—44 вела боротьбу проти загарбників [[Буковинська Українська Самооборонна Армія]], діяли підпілля [[ОУН]], радянські партизанські загони та підпільні групи. Навесні [[1944]] радянська армія вступила на територію Румунії 23.8. 1944 в Бухаресті відбувся антидиктаторський переворот, підготовлений королівським двором, антинімецьки налаштованою верхівкою армії та кількома антифашистськими партіями, включаючи Компартію ([[КПР]]). 24.8.1944 Румунія оголосила війну фашистській Німеччині. Новий румунський уряд підписав 12.9.1944 з державами антигітлерівської коаліції угоду про перемир'я, згідно з якою СРСР повернув собі Бессарабію і Північну Буковину, однак Румунії поверталась Північна Трансільванія.