Історія Румунії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 55:
У другій половині 18 ст. пожвавилася торгівля князівств з українськими землями. Після зруйнування російським урядом [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]] [[1775]] р. частина козаків переселилась у пониззя Дунаю, де заснувала [[Задунайська Січ|Задунайську Січ]]. Протягом другої половини 18-19 ст. Дунайські князівства стали об'єктом суперництва Росії, Австрії та Туреччини, ареною російсько-турецьких воєн. Зокрема, воєнні дії Росії й Австрії проти Туреччини 1774 призвели до захоплення Австрією [[Буковина|Буковини]] (за винятком [[Хотинський повіт|Хотинського повіту]]). За [[Ясський мирний договір|Ясським мирним договором]] [[1791]] лівобережні райони Молдови приєднала до себе [[Росія]], кордон князівства пройшов по [[Дністер|Дністру]]. За [[Бухарестський мирний договір 1812|Бухарестським мирним договором 1812]] до Росії відійшли українські землі між [[Прут]]ом, Дністром і гирлом Дунаю (у тому числі і Хотинський повіт), які до того входили до складу Молдовського князівства.
[[1821]] року у Валахії розгорнувся антиосманський національно-визвольний і антифеодальний рух під керівництвом [[Тудор Владимиреску|Тудора Владимиреску]], підтриманий грецьким загоном, який очолював видатний діяч національно-визвольного руху [[Греція|Греції]] [[Деметріос Іпсіланті
Після [[Російсько-турецька війна (1828—1829)|російсько-турецької війни 1828—1829 рр.]] й укладення [[Адріанопольський мирний договір 1829|Адріанопольського миру 1829]] права князівств розширилися. Російська імперія встановила свій фактичний протекторат над Молдовою та Валахією, хоча й зберігалася їх [[васал]]ьна залежність від Порти. [[Революція 1848 року на Волощині|Революційні події 1848]] в Європі охопили обидва князівства, а також Трансільванію. Набрав розмаху селянський рух. У Молдові революційні виступи були придушені російськими військами, у Валахії — турецькими та російськими, у Трансільванії — австрійськими частинами. Значний вплив на долю Дунайських князівств справила [[Кримська війна]] 1853-56 рр. і [[Паризький конгрес 1856]]. Росія змушена була повернути Молдові три повіти на півдні [[Бессарабія|Бессарабії]]. Над Молдовою і Валахією було встановлено колективний протекторат великих 7 держав, хоча васальна залежність від Порти продовжувала зберігатися. [[Паризька конвенція 1858]] надала князівствам автономію.
| |||