Animals (альбом Pink Floyd): відмінності між версіями

Animals вийшов у продаж 23 січня 1977 в Англії<ref name="Blakep246"/>{{#tag:ref|Пові (2007) припускає, що альбом був випущений 21 січня, а Мейсон (2005) — 28 січня|group="nb"}} і 12 лютого&nbsp;— у США. Він досяг №&nbsp;2 місця в британських, і №&nbsp;3 в американських чартах<ref name="Poveyp347">{{Harvnb|Povey|2007|p=347}}</ref>. НапередодніЗа випускудва дні до релізу, на нещасної електростанції гурт провів прес-конференцію<ref name="Poveyp208"/>. ''[[NME]]'' назвав альбом «однією з найбільш екстремальних, набезжально прямолінійних іконоборчих увазібрил руїнмузики, живописноякі зображенихтільки можливо почути на внутрішньомуцій розворотістороні сонця…»<ref name="Blakep247">{{Harvnb|Blake|2008|p=247}}</ref>. Карл Даллас з ''[[Melody Maker]]'' писав: «…незатишний смак реальності в середовищі, булаяка проведеназвично пресзаколисувала нас всі попередні роки…»<ref name="Blakep247"/>. Критик ''[[Rolling Stone]]'' Френк Роуз був просто в розпачі: «Pink Floyd 1977-конференціяго року став гірше і похмуріший…»<ref name="Poveyp208Rollingstonereview">{{Citation | last = Rose | first = Frank | title = Pink Floyd ''Animals'' | url = http://www.rollingstone.com/artists/pinkfloyd/albums/album/89221/review/5943065/animals | publisher = rollingstone.com, archived at web.archive.org | date = 24 березня 1977 | accessdate = 13 жовтня 2009 |archiveurl = http://web.archive.org/web/20080618145836/http://www.rollingstone.com/artists/pinkfloyd/albums/album/89221/review/5943065/animals |archivedate = 2008-06-18}} {{ref-en}}</ref>.

=== Тур ===

Альбом ''Animals'' послужив основним матеріалом для турне Пінк Флойд 1977гурту під назвою In the Flesh, яке почалося в день виходу альбому в м.місті Дортмунд, Німеччина. Турне продовжувалося весь лютий по континентальній Європі, в березні&nbsp;— у Великобританії, потім залишок весни і майже все літо&nbsp;— в США. На концертах публіку розважала пролітавнадувна надАлгі, неющо надувнапролітала Алгінад нею. Коли «хрюшка»свиня зносилася, її замінили на більш дешеву, але як виявилося, вибухонебезпечну модель. Одного разу німецький імпресаріо ПінкPink ФлойдFloyd Марсель Аврам демонстрував групігурту у Мюнхені цю нову свинку, але її накачали не м'яким газом пропаном, а киснево-ацетиленовогоацетиленовою сумішшю, що викликало потужний і небезпечний вибух прямо в готельному номері. Номер славився своїми численними дзеркалами<ref>{{Harvnb|Mason|2005|pp=225–226}}</ref>.

ГуртВ роздиралигурті не вибухи надувний свині, авідбувався внутрішній конфлікт. Вотерс здобув звичку приїжджати на місце кожного концерту в поодинці і, відігравши, негайно видалятися, не чекаючи решти. Одного разу, Райт, посеред гастролей, відлетів до Англії, погрожуючи покинути гурт. Гілмор відчув, що гурт досяг нарешті того успіху, який прагнув, і їм більше нічого було бажати<ref>{{Harvnb|Mason|2005|p=230}}</ref>.

Місцеві імпресаріо в США намагалися здорово нагріти Pink Floyd у фінансовому сенсі. Одного разу організатори концерту в Чикаго заявили, що продали 67 000 квитків на стадіон Soldier Field (Солдатське Поле), але Вотерс і їхній менеджер О'Рурк засумнівалися в чесності партнерів, найняли вертоліт, фотографа та адвоката, злетіли в повітря і нарахували, насправді, 9500095 000 присутніх глядачів, що означало спробу приховати від гурту 640 000 доларів доходу<ref>{{Harvnb|Blake|2008|pp=252–253}}</ref>.

На останньому концерті турнетуру, що проходив у липні 1977 року на Монреальському стадіоні Olympic, група галасливих і «відв'язаних» фанатів особливо дістала Вотерса. Коли один з них з нестямними криками поліз на сітку, що відгороджує музикантів від публіки, Вотерс не витримав і злобно харкнувплюнув хлопцю в обличчя. Втім, він був не єдиним, кого втомили виступи перед такою великою аудиторією&nbsp;— Гілмор навідріз відмовився в той вечір виходити на біс<ref name="Masonpp235236"/>. Прийшовши в готель після цього концерту, Вотерс був пригнічений своїм вчинком. Він розповів продюсеру Бобу Езріну про своє відчуження, що виникло під час цього турне, і як він іноді вибудовував незриму стіну між собою і публікою. Ця ідея послужила поштовхом до нової концепції<ref name="Masonpp235236">{{Harvnb|Mason|2005|pp=235–236}}</ref>, яка створила наступний альбом Пінк Флойд&nbsp;— ''[[The Wall]]''.