Гинилевич Степан Володимирович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 30:
Народився [[1905]] року у селі [[Тисів (Польща)|Тисів]] біля м. [[Перемишль]] (тепер у складі [[Польща|Польщі]]).
=== Діяльність в УВО та ОУН ===
Активний член [[УВО]] та [[ОУН]]. Працював адміністратором у газеті [[Український голос (Перемишль)|Український голос]] в [[Перемишль|Перемишлі]]. Також був утримувачем і розпорядником спеціального фонду [[ОУН]]. Обидва напрямки діяльності сам співфінансував із власних коштів, про що розповідає у своїх спогадах його товариш [[Качмар Василь|Василь Качмар]] : {{text|З доручення полк. Євгена Коновальця, в деяких українських банках, чи пак ощадностевих касах, зложено було невеликі грошеві суми на так звані "наглі видатки" організації в краю. Також у Перемишлі був такий депозит і ним завідував Степан Гинилевич. Людина це була ідейна і вірна своїй організації, майже ввесь свій маєток, що його дістав у спадщині від батька, роздав він на організаційні цілі. Зокрема фінансував він часопис "Український Голос" у Перемишлі, що від 1929 року був виразником української націоналістичної думки в Галичині. В тому часописі він зовсім безкоштовно працював адміністратором.
З фонду "наглих потреб" Степан Гинилевич виплачував дрібні допомоги членам УВО, що вийшли з тюрми хворі, або в наслідок польських переслідувань не могли знайти собі пристановища.<ref>[http://knysh.uaweb.org/zrada/r37.html Зиновій Книш. В сутінках зради.]</ref>}}
=== В Карпатській Січі ===
З початку 1939 займався організацією збройних сил [[Карпатська Україна|Карпатської України]] у теперішньому [[Міжгірський район|Міжгірському районі]]. Центр станиці знаходився у селі [[Торунь]].
14 березня 1939 року взяв активну участь у боях проти чеських військ і поліції, які відмовлялись віддати зброю. Були розброєні станиці жандармерії в [[Торунь|Торуні]] та [[Волове|Воловому]].
Вже наступного 15 березня загін під керівництвом Гинилевича відбив наступ польських відділів, які перейшли кордон країни : {{text|Уночі проти 15-го березня польські відділи, які перейшли були кордон коло Торуня у кількості коло 250 вояків, січовики відбили. Мости вздовж польського кордону понищено за наказом команди Січі... На цьому відтинку операціями керує командант Січі у Торуні четар Дубик разом із районовим командантом Фігурою.<ref>Сергій Єфремов. Бої 14-15 березня 1939 року на Карпатській Україні. Ужгород: в-во «Гражда». 2009 ISBN 978-966-8924-48-4</ref>}}
== Примітки ==
| |||