Історія Румунії: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Антична епоха: replaced: в 50 км → за 50 км за допомогою AWB
UkrSimf (обговорення | внесок)
Рядок 43:
У середині 17 ст. з метою забезпечення сприятливих зовнішньополітичних умов для протистояння впливу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] та Туреччини придунайські країни — Валахія, Трансільванія і особливо Молдова намагалися налагодити тісні дипломатичні та воєнно-політичні стосунки із [[Гетьманщина|Гетьманщиною]]. У серпні 1648 князь Трансільванії (Семигороддя) [[Ракоці Юрій II|Юрій II Ракоці]] через [[Немирич Юрій Стефанович|Ю. Немирича]] встановив союзницькі відносини з гетьманом [[Богдан Хмельницький|Б. Хмельницьким]] і заручився його підтримкою в боротьбі за польський престол після смерті короля [[Владислав IV Ваза|Владислава IV Вази]].
 
У вересні 1650 молдовський господар [[Василь Лупул]] уклав із Б. Хмельницьким союзницьку угоду і видав заміж за сина гетьмана [[Хмельницький Тимофій Богданович|Т. Хмельницького]] свою дочку [[Лупул-Хмельницька, Розанда|Розанду]]. У квітні [[1653]] козацьке військо під командуванням Т. Хмельницького допомогло [[Василь Лупул|В. Лупулу]] тимчасово повернути молдовський престол, який за підтримки Речі Посполитої, ВалахіїтаВалахії та Трансільванії захопив ставленик боярської опозиції С. Георгіцу.
 
У 1654 молдовський господар С. [[Георгіцу]] (повернув собі престол наприкінці 1653 р.) намагався встановити добросусідські відносини із Б. Хмельницьким та [[Виговський Іван|І. Виговським]] і отримати від Гетьманщини військову допомогу у боротьбі проти Османської імперії та [[Кримське ханство|Кримського ханства]]. Після кількох років напруження в українсько-трансільванських стосунках у 1656 р. підписано військово-політичний договір між Б. Хмельницьким і князем [[Ракоці Юрій II|Юрієм II Ракоці]]. У 1657 під час походу трансільванських військ на Польщу їхніми союзниками у цій кампанії був 20-тисячний український корпус на чолі з полковником [[Жданович Антін|А. Ждановичем]]. Спертися на допомогу запорозьких козаків у боротьбі з Османською імперією намагалися волоський господар Міхня III (1658-59), молдовський господар [[Щерба Костянтин|Костянтин Щерба]] та претендент на молдовський трон, колишній господар [[Петричейку Штефан|Штефан Петричейку]].