Перверсія: відмінності між версіями

 

Прийнято вважати, що терміни «збочення» й «інверсія» вперше використані в роботі Ж. Шарко і В. Маньяна «Перетворення статевого почуття та інші сексуальні збочення» (фр. Inversion du sens génital et autres perversions sexuelles, 1882), яка була присвячена спробам «лікувати» [[гомосексуальність]] [[Гіпноз|гіпнозом]]. Книга була перекладена російською, з якої термін перейшов в українську.

 

Використання терміна «статеве збочення» в медицині наприкінці XX століття було піддано критиці. Було зазначено, що саме по собі слово «збочення» має негативний зміст, [[Стигматизація|стигматичний]] смисловий контекст<ref name="Martins">[http://www.ceccarelli.psc.br/artigos/ingles/html/thesocalled.htm Martins M. C., Ceccarelli P. The So-called «Deviant» Sexualities: perversion or right to difference?]</ref>. Крім того, з точки зору сучасної [[Медицина|медицини]] [[Психічний розлад|психічним розладом]], що вимагає [[лікування]], може визнаватися лише таке порушення, яке перешкоджає діяльності людини як члена [[Суспільство|суспільства]]<ref> Георгадзе З. О., Царгасова Э. Б. Судебная психиатрия: Учебное пособие для вузов. – М., 2003.</ref>. Крім того, концепція збочення носить суб’єктивний характер, її застосування залежить від конкретного [[Суспільство|суспільства]]. Тому зараз замість терміну збочення (перверсія) у науковій літературі використовується термін парафілія, хоча цей термін також викликає суперечки<ref name="Martins"/>. Тому ті сексуальні практики, які раніше позначалися як статеві збочення, нині окремими сексопатологами розглядаються як сексуальні [[Девіація|девіації]] (відхилення), причому вважається, що у більшості випадків (коли відсутні критерії хворобливого розладу психіки) медичне втручання не потрібне<ref>[http://www.rusmedserv.com/psychsex/book/oglavl.htm Аномальное сексуальное поведение / А. А. Ткаченко, ред. – М., 1997.]</ref>.

але лише одним з різновидів норми.