Ялиця біла: відмінності між версіями

[[Файл:Expo 2000 Dach Holzkonstruktion.jpg|thumb|250px|right|Дах павільйону на EXPO 2000 у [[Ганновер]]і, виготовлений з ялиці білої, найбільший [[Тримкість|тримальний]] дах з деревини у світі]]

 

 

== Характеристика ==

 

Поширена в [[Карпати|Карпатах]], зрідка на рівнині в південно-західних районах у вигляді острівних місцеположень. Займає близько 1,4% [[Державний лісовий фонд України|державного лісового фонду України]]. Райони заготівель — [[Львівська область|Львівська]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]], [[Чернівецька область|Чернівецька]], [[Закарпатська область|Закарпатська]] області. Запаси сировини незначні.

 

== Практичне використання ==

Смолоносна, ефіроолійна, деревинна, лікарська, вітамінозна, медоносна, танідоносна і декоративна рослина. З дерев ялиці білої добувають дуже цінну живицю. Смоляні ходи знаходяться в корі. При потовщенні стовбура смоляні ходи руйнуються, утворюються вмістища живиці, які мають вигляд потовщення і називаються жовнами. У кожному з них міститься кілька грамів живиці. Кора старих дерев у нижній частині не має жовен, бо з віком вона товстішає, розтріскується і втрачає пружність. Для стимуляції утворення жовен по поверхні стовбура б'ють дерев'яним молотком, внаслідок чого на місці удару виникає жовно значних розмірів.

Живиця ялиці білої містить близько 34% ефірної олії, смоли, незначну кількість янтарної кислоти. 3 її живиці виготовляють ялицевий бальзам, який має ті ж фізичні властивості, як і канадський. Ялицевий бальзам широко використовують в оптичній промисловості для склеювання лінз, а також при виготовленні мікропрепаратів (показник заломлення бальзаму близький до показника заломлення скла).

 

З хвої, гілок і шишок ялиці одержують цінну ефірну олію. Вихід олії з хвої 1,3-2,3%, а з молодих гілок 0,61,1%. Головна складова частина ефірної олії - борнілацетат (30-40% ), який є сировиною для синтезу медичної камфори, що за своєю дією на організм рівноцінна тій, яка добувається з камфорного дерева (камфорного лавра).

Ялицеву ефірну олію використовують у парфумерній і лікеро-горілчаній промисловості, з неї виготовляють технічну камфору, яку використовують при виробництві целулоїду. 3 хвої ялиці виготовляють також концентрат протицинготного вітаміну С.

у науковій медицині застосовують ефірну олію і живицю ялиці. Ефірну олію ялиці вживають іноді для вдихання при ураженнях дихальних шляхів, а також для втирання при ревматизмі. У народній медицині молоді хвойники і бруньки ялиці використовують проти цинги, для лікування ревматизму, а також як сечогінний засіб.

Ялиця дає багато пилку, клею, а в кінці літа інтенсивно виділяє медяну росу, з якої бджоли виробляють шкідливий для них падевий мед.

у корі та хвої ялиці є таніди. Проте високий вміст пектинових речовин у корі ускладнює їх екстрагування.

 

Як декоративна рослина рекомендується для поодиноких та групових насаджень у парках і лісопарках вдалині від промислових підприємств, бо вона не витримує газів. Ялиця біла моє декоративні форми; пірамідальну, колоноподібну, плакучу, строкату й золотисту.

Збирання, переробка та зберігання. Живицю заготовляють у період росту молодих шишок (червень - серпень) у суху погоду. Загостреними трубочками проколюють низ жовно, витискають живицю, яка витікає трубочкою у пляшку чи банку.

Для добування ефірної олії навесні або на початку літа заготовляють гілки з молодих дерев і молоді гілки з дорослих дерев (до 20-35-річного віку). Гілки зрізують секаторами або зрубують сокирами (на зрубаних деревах) . Гілки складають щільною купою, захищають від дощу і сонця.

 

 

* {{ДКРУ}}

 

== Джерела ==