Інститут української наукової мови ВУАН: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kubaichuk (обговорення | внесок)
м суміш розкладок за допомогою AWB
Рядок 1:
'''Інститут Української Наукової Мови''' ('''ІУНМ''') — науково-дослідна установа, заснована [[1921]] року на базі Правописно-термінологічної комісії при Історико-філологічному відділі [[ВУАН]] і Термінологічної комісії [[Українське наукове товариство|Українського наукового товариства у Києві]]. У 1930 '''Інститут''' разом з іншими мовознавчими установами [[ВУАН]] було реорганізовано в Інститут мовознавства при Академії Наук (сьогодні – [[Інститут мовознавства]] імені О.О. ПотебнiПотебні НАН України та [[Інститут української мови НАН України]]) [http://movahistory.org.ua/wiki/Інститут_Української_Наукової_Мови 1]; [http://www.nbuv.gov.ua/institutions/potebnya/index.html 5].
 
Розвинена наукова мова є ознакою високого культурного рівня держави. У свою чергу стрімкому розвитку та засвоєнню наукових знань сприяє досконала [[термінологія|термінологічна]] система. Таким чином, основною метою '''ІУНМ''' було проведення досліджень у галузі термінології та укладання спеціалізованих тлумачних словників. Загалом діяльність '''Інституту''' була спрямована на підтримку процесу [[українізація|українізації]], встановлення зв’язків з іншими науковими установами та видавництвами, здійснення контролю над збереженням чистоти української наукової мови і забезпечення її плідного розвитку.
Рядок 7:
== Історія ==
 
Перші спроби систематичної термінологічної праці в Україні можна віднести до 80-90 pp. XIX століття, коли галичани Володимир Левицький та Іван Верхратський почали друкувати у «Записках [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового Товариства імені Шевченка]]» невеликі словнички термінів. Політична відлига 1905 року призвела до інтенсифікації термінологічної роботи. НовостворeніНовостворені [[Українське наукове товариство|КиївськeКиївське НауковeНаукове ТовариствoТовариство]] (заснованeзасноване 1918 року), Київська "Просвіта" (1906-1910) активно працюють над термінологією. До цієї роботи стали і студентські гуртки: термінологічні комісії "Гуртка Натуралістів" при Київськім Політехнікумі, " Агрономічного гуртка" при Московському Сільсько-Господарському Інституті й Термінологічній Комісії при [[Товариство імені Григорія Квітки-Основ'яненка (Харків)|Товаристві імені Григорія Квітки-Основ'яненка в Харкові]]. 1913 року (після нелегальної наради представників від термінологічних гуртків у Київі) Київське Наукове Товариство вирішило взяти на себе роль організаційного осередку всієї справи. Студентські гуртки вели й далі свою роботу, але всі свої матеріaлиматеріали — кільки тисяч карток із записами сільсько-господарської, природничої і технічної термінології та номенклатури — вони передали Науковому Товариству. Ці карточки стали початком формування термінологічної картотеки [[Українське наукове товариство|Київського Наукового Товариства]].
 
Надзвичайне зростання активності у цій справі спостерігається з 1917 року і пов’язане зі створенням [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] та проголошенням [[УНР]]. У роботі були задіяні численні громадські організації, гуртки та приватні особи. Унормування термінології було покладено на утворену 11 серпня 1918 року Термінологічну Комісію Природничої Секції [[Українське наукове товариство|Київського Наукового Товариства]]. Протягом 1918-20 років утворено ботанічну, зоологічну, геологічну, метеорологічну, антропологічну, хімічну, математичну, фізичну, сільськогосподарську, медичну, ветеринарну підкомісії. У 1919 році організовано Ортографічно-термінологічну (Правописно-Термінологічну) Комісію при Академії Наук, до складу якої увійшли природнича, технічна, правнича та орфографічна секції.
Рядок 31:
== Співробітники ==
 
Очолював '''Інститут''' академік [[Агатангел Кримський]]. До квітня 1926 року '''Інститут''' мав одну штатну посаду секретаря. Після підписання угоди з Державним Видавництвом України на укладання 34 термінологічних словників у штаті працювали керівник '''Інституту''' [[Григорій Холодний]], 12 редакторів, 3 філологи, 2 технічних працівники і рахівник. Число позаштатних працівників (членів) '''IУНМІУНМ''' на 1 листопада 1928 року становило 223 особи. Серед них - 3 академіки, 44 професори, 40 викладачів вищої школи, 6 директорів наукових установ [3]. В '''Інституті''' плідно працювали відомі діячі науки та культури – П.Тутковський, Л.Ревуцький, Ф.Кричевський, М.Садовський та ін. [1]. Біографії співробітників '''ІУНМ''' подані у переліку Персоналій '''ІУНМ''' [9].
 
У зв'язку зі сфабрикованим процесом у «справі СВУ» (1929) багато працівників '''ІУНМ''' зазнали репресій та переслідувань. Їхня діяльність, а згодом і значна частина термінологічних праць були схарактеризовані як «націоналістично-шкідницькі» [1].
Рядок 61:
[http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=293219&mainlang=ukr] Осьмак Н. «80 років процесу «СВУ»
 
[http://www.nbuv.gov.ua/institutions/potebnya/index.html] Про IнститутІнститут мовознавства ім. О. О. ПотебнiПотебні Національної академії наук України
 
[http://movahistory.org.ua/wiki/Холодний_Г._Стан_та_перспективи_наукової_роботи_ІУНМ] Стан та перспективи наукової роботи Інституту Української Наукової Мови. (Доповідь Керівника ІУНМ Гр. Холодного Раді Академії 5-го листопада 1928 p.). - К.: ВУАН, 1928.
 
[http://movahistory.org.ua/wiki/Інструкція_«Для_укладання_словників_ІУНМ»]
Інструкція «Для укладання словників ІУНМ» // Вісник IУНМІУНМ, Випуск 1, С. 66-72. (1928).
 
[http://movahistory.org.ua/wiki/Холодний_Г._До_історії_організації_термінологічної_справи_на_Україні] Г. Холодний. До історії організації термінологічної справи на Україні // Вісник IУНМІУНМ, Випуск 1,, С. 9-20. (1928).
 
[http://movahistory.org.ua/wiki/Категорія:ІУНМ_персоналії] Персоналії ІУНМ