Шаррукін II: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MerlIwBot (обговорення | внесок)
м робот додав: ar:سرجون الثاني
Немає опису редагування
Рядок 8:
Зовнішньополітична ситуація на початку правління Шаррукіна була складною. Скориставшися переворотом в Ассирії у Вавилонії владу захопив халдейський вождь Мардук-апла-іддін ІІ, правитель області Біт-Якін, який зміг об'єднати халдейські племена. На півночі отямилося від розгрому при Тіглатпаласарі ІІІ [[Урарту]]. В Сирії виникла нова антиассирійська коаліція.
 
Розпочав Шаррукін традиційно з військового похордупоходу. В перший же рік правління зруйнував столицю Ізраїльського царства Самарію, і увів у полон 27 тисяч родин які розселив у Месопотамії, Ассирії та Мідії, що пізніша традиція описує як ассирійський полон 10 ізраїльських племен<ref>Хоч в надписах Шаррукін приписує цю перемогу собі як царю, але можливо, що насправді ці події сталися раніше коли він був воєначальником ассирійського війська.</ref>. На місце виселиних було переселено колоністів з завойованих провінцій Нижнього [[Тигр (річка)|Тигру]], їх нашадки пізніше стали новим народом — [[Самаритяни|самаритянами]]. Однак цим війна в Ханаані не завершилася — фінікійське місто [[Тір]], розташоване на острові, запекло опиралося. Хоч підкорені ассирійцями міста суперники Тіра надали завойовникам великий флот, але тільки в 719 році до нашої ери, після трирічної облоги тірський цар Елулай визнав владу Шаррукіна і заплатив велику данину.
 
У внутрішній політиці аби привернути до себе населення підтвердив та збільшив пільги стародавніх міст та храмів<ref>В Межиріччі традиційно ряд стародавніх міст користувалися пільгами та самоврядуванням, так само великі пільги мали знамениті храми. Однак не слід думати, що усе ці привілеї поширювалися на усі міста чи усі храми ассирійської держави.</ref> яких їх позбавив його попередник Шальману-ашаред V.
Рядок 20:
Найбільшим військовим досягненням Шаррукіна було остаточне підкорення Вавилонії. У 710 році до нашої ери ассирійські війська посунули на південь двома групами — одна мала відрізати Вавилонії від головного собзника - Еламу, а інша на чолі з самим царем йшла прямо на Вавилон. Готуючися до війни з Ассирією Мардук-апла-іддін будував фортеці та збільшив армію. Усе це вимагало грошей і заради цього були підняті податки, що викликало незадоволення населення. Тому багато хто у Вавилонії був радий приходу Шаррукіна. Міста Вавилонії перейшли на його сторону.
 
На підступах до самого Вавилону ассирійців чекав Мардук-апла-іддін на чолі свого війська. В запеклій битві ассирійці перемогли і Мардук-апла-іддіну довелося відступати до ПриморрПримор'я (колишнього Шумеру).
 
Ассирійський цар мирно увійшов до Вавилону де коронувався. Свого сина Сіннахеріба він одружив зі знатною вавилонянкою. Були звільнені з ув'язнення представники вавилонської знаті які не визнали свого часу владу халдейського вождя Мардук-апла-іддін. Після цього Шаррукін пішов на приморську область Біт-Якін і захопив її, а 90 тисяч жителів звідти виселив до Ассирії. В 707 році Шаррукін з величезною здобиччю повернувся до Ассирії і наказв збудувати собі нову столицю Дур-Шаррукіна (''Фортеця Шаррукіна'') на північ від Ніневії. У величезному будівниціві брали участь десятки тисяч людей. В центрі нового міста знаходився палац царя з 200 приміщень прикрашений барельєфами та величезними статуями крилатих людиноголових биків.
 
ПомеріПомер Шаррукін в 705 році до нашої ери під час походу на Табал, за деякими відомостями загинув у бою.
 
Дії Саргона II завжди були ретельно підготовлені в його резиденції, [[Дур-Шаррукін]]і, збереглися клинописні таблички з розвідувальними донесеннями з [[Урарту]].