Відмінності між версіями «Нантський едикт»

м
суміш розкладок за допомогою AWB
м (суміш розкладок за допомогою AWB)
м (суміш розкладок за допомогою AWB)
 
== Розробка Едикту ==
З 7 березня по 3 квітня 1598 [[Генріх IV (король Франції)|Генріх IV]], король Франції та Наварри, в недавньому минулому лідер протестантської партії, намагається взяти контроль над вороже настроєною до нього провінцією [[Бретань (герцогство)|Бретань]]. Столиця Франції тимчасово розташованaрозташована в місті [[Анже]], де і відбулася розробка Едикту. Після нищівної поразки іспанської арміі коло міста [[Ам'єн]], позиції [[Генріх IV (король Франції)|Генріха IV]] значно зміцнилися : майже вся країна перейшлaперейшла на сторону короля, завдяки воєнним успіхам його війска, переходу [[Генріх IV (король Франції)|Генріха IV]] в католицизм, а також загальному прагненню до злагоди в країні.В [[Анже]], [[Генріх IV (король Франції)|Генріх IV]] демонструє ультра-католицькому населенню, всю щирість свого переходу в католицизм : отримує благословіння [[єпископ|єпископа]], ходить на службу в [[Собор святих Петра і Павла (Нант)|Собор святих Петра і Павла]] виконує традиційні католицькі королівські обряди (миє ноги 12 бідним, дотиркається до хворих з метою ісціління).
Королівська армія займає позиціі вздовж кордону з провінцією Бретань, демонструючи готовність до воєнних дій в останній провінції, на яку не розповсюджується влада нового короля. Тим часом, деякі бретонські фортеці, з криками "Хай живе наш король!" переходять на сторону короля.Позиції герцога Меркера, губернатора провінції, значно ослабилися масовою підтримкою населення королю. Герцог, під час зустрічі з [[Генріх IV (король Франції)|Генріхом IV]] 28 березня, кидається йому в ноги, присягає в вірності і здає Бретань королівскій владі. Французький король [[Генріх IV (король Франції)|Генріх IV]] урочисто заходить в [[Нант]], столицю Бретані, 12 квітня 1598 року. Королівська рада завершує редагування Нантського едикту.
Як пізніше писав [[Максимільян де Бетюн Сюллі|Сюллі]], прем'єр-міністр [[Генріх IV (король Франції)|ГенріхaГенріха IV]], король прагнув якнайшвидше покласти край громадянскій війні, що виснажувала, як католиків, так і протестантів. З цією метою була підписана мирна угода з [[Іспанія|Іспанією]], заклятим ворогом [[Генріх IV (король Франції)|ГенріхaГенріха IV]], 2 травня 1598 року. Шлях до підпису Нантського едикту був відкритий.
 
== Едикт "умиротворення і терпимості" ==
Протестанти більше не будуть позбавлені своїх громадянских прав, будуть мати доступ до всіх державних посад, зможуть відкривати школи і академії. Фінансова дотація для пасторів в 45 000 екю буде виплачуватися щорічно королівською скарбницею.
Як гарантії їх майбутньої безпеки, 150 замків було передано в управління протестантам, серед них 51 фортеця : [[Ла-Рошель]], [[Коньяк (Шаранта)|Коньяк]], [[Руаян]],[[Монтобан]], [[Нім]], [[Монпельє]]. Була дозволена армія в 30000 солдат для захисту протестантських фортець.
Оголошення едикту викликало різні реакції. Радість, задоволення, але й обурення. Католицькі міста [[Париж]], [[Ренн]], [[Руан]] затвердили Нантський едикт тільки через десять років і те, після загроз [[Генріх IV (король Франції)|ГенріхaГенріха IV]], а великий протестантський поет, соратник і особистий друг короля Агриппа д'Обіні назвав едикт "жахливим указом".
 
== Нантський едикт в Європі 17го століття ==
Після смерті Людовіка XIV, протестантизм був заборонений, але французькі королі не продемонстрували непремиримості Людовіка в цьому питанні і значні протестантські спільноти змогли вижити.
В 1787 році, Людовік XVI підписав Версальский Едикт, який забороняв всі переслідування проти протестантів.
Тільки ФранцузькaФранцузька революція 1789 року дозволила повну і остаточну політичну, релігійну і особисту реабілітацію французьких протестантів.
== Література і посилання ==
* Laurent Theis et Roger Zuber (dir.), La Révocation de l’édit de Nantes et le protestantisme français en 1685 : Actes de colloque de Paris (15-19 octobre 1985), Paris, SHPF, 1986