Старшинська школа Української повстанської армії «Олені»: відмінності між версіями

[[файл:Prysyaha star shkola Oleni-1.jpg|thumb|200px|right|''Присяга старшинської школи "Олені". Село [[Верхня Рожанка]] [[Сколівський район|Сколівського району]] [[Дрогобицька область|Дрогобицької]]<ref>[http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1940 10 січня 1940 року Інститут історії України НАН України]</ref> (тепер — [[Львівська область|Львівської]]) області. Вересень 1944 р.'']]'''Старшинська школа Української повстанської армії «ОленiОлені»'''&nbsp;— перша старшинська школа [[УПА]], організована на ВолинiВолині 1943.

До кінця 1943 дала два випуски кандидатів на старшин. Зимою 1943-44 передислокувалась в ліси [[Сколівщина|Сколівщини]]. Кандидати набрались із сотень УПА, з теренової мережiмережі ОУН, через військовiвійськові округи, переважно, з [[УПА-Захід]] i [[УПА-Північ]].

У лютому 1944 засновано старшинську школу «Олені» в [[Карпати|Карпатах]], яка дала два випуски (було 2 сотнiсотні курсантів по 150 чол): «Олені-1» (березень-липень) та «Олені-2» (липень-жовтень 1944).

У лісі біля с [[Липа (Долинський район)|Липа]] з липня 1944 почала діяти школа «ОленiОлені» з другим випуском (липень-жовтень). У зв'язку з наближенням фронту перебрались&nbsp;— біля гори Болт, пізніше біля сіл [[Верхня Рожанка|Рожанка Виж.]] i [[Нижня Рожанка|Рожанка Нижня]] [[Сколівський район|Сколівського району]] [[Дрогобицька область|Дрогобицької області]] в [[зимівник]]и.

15 жовтня 1944 напали більшовики. Майже весь штаб був знищений. Впало 12 чоловік, між ними [[Федір Польовий]] «Поль», Ткачук, «Ждан», «Вуйко», Н.Дзвінка. Вирвався поранений сот. Боровий-Босий, булавний «Зенко» та інші. Перша сотня продовжила вишкіл в лісах біля сіл [[Ілемня]] та [[Суходіл (Рожнятівський район)|Суходіл]], i в листопадiлистопаді відбувся випуск.

Політично-пропагандивний вишкіл сотня проводила до травня 1945. Друга сотня передислокувалась в ліс біля села [[Бубнище]] (між [[Сколе]] i [[Болехів|Болеховом]]) i теж видала посвідчення курсантам (гол. булавнiбулавні i ст. булавнiбулавні).

При командуванні поручника [[Польовий Федір|Федора Польового]] («Поль»), ад'ютанти&nbsp;— спершу хор. «Зміюка» (Я.Вітовський), від серпня 1944&nbsp;— хор. Ткачук, к-р розвідки i зв'язку&nbsp;— «Ждан», політвиховник&nbsp;— «Руслан» (курсант), жандармерія (2 роя)&nbsp;— «Вуйко», сотеннiсотенні&nbsp;— хор. «Щит», хор. «Коник», лікарiлікарі: курінний i 2-ї сотнiсотні&nbsp;— «Максимович», 1-ї&nbsp;— «Кум».

Інструкторський склад: сот. «Береза», сот. «Ярема»&nbsp;— загальна («польова») служба, партизанська тактика, топографія i зв'язок&nbsp;— пор. «Степовий», зброярство&nbsp;— пор. «Кацо», піонірка (інж. справа)&nbsp;— пор. «Крутий», внутр. служба, стріляння, муштра, тощо&nbsp;— сотеннiсотенні, санітарна справа&nbsp;— лікарiлікарі. Заняття&nbsp;— гол. на горі [[Магура]], Скол.