Георгіївський Балаклавський чоловічий монастир: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
tagged non-categorized.
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Свято-Георгіївський монастир''' - — знаходиться в південно-західній частині [[Кримський півострів|Кримського півострова]] на мисі [[Фіолент]], в [[Балаклавський район|Балаклавському районі]] [[Севастополь|Севастополя]], біля західного початку Зовнішньої гряди Кримських гір.
 
'''== Античні часи''' ==
 
Свято-Георгіївський монастир - — один із найдавніших храмів у Криму. В дохристиянський період на цьому місці було капище, де відбувалися людські жертвоприношення на честь діви-богині Діани (Артеміди). З поширенням у Криму християнства в I столітті нашої ери та приїздом на Фіолент (тоді мис називався Парфенон) Андрія Первозванного тут влаштували печерну церкву. У 310  р. в цій церкві деякий час служив один із перших проповідників вчення Христа  — єпископ Василь. Священнослужитель прибув в язичницький Херсонес, але його вигнали з міста. Він оселився на Фіоленті. Легенда розповідає про чудесне воскресіння херсонеського юнака знатного роду молитвами єпископа Василя. Після цього чуда багато херсонесців-язичників прийняли хрещення, а священнослужитель оселився в Херсонесі.
 
'''== Середньовіччя''' ==
 
Але не тільки в античні часи, але і в середньовічну епоху стояли храми на мисі Фіолент. Християни також захоплювалися надзвичайною красою і аурою цього місця, заснувавши тут Свято-Георгіївський монастир. За переказами, Георгіївський монастир був заснований в 891  р. грецькими моряками. Під час бурі на морі, корабель терпів аварію, і, бачачи свою неминучу загибель, моряки стали закликати на допомогу святого великомученика Георгія. Георгій, послухавши їхнє милостиве прохання, з'явився на великій скелі поблизу берега і миттєво втихомирив бурю. Коли врятовані моряки піднялися на скелю, то на її вершині вони знайшли ікону святого великомученика Георгія, винесли її на берег і в скельному обриві влаштували печерну церкву.
 
'''== Історія''' ==
 
Перші документальні свідчення про Георгіївському монастирі на мисі Фіолент залишив в 1578  р. Мартін Броневський. У 1771  р. прибув на Кримську кафедру митрополит Ігнатій, свою першу службу провів в Георгіївському монастирі.
 
Георгіївський монастир був підпорядкований херсонеським єпископам, з 1304  р. - — готським.
 
З 1475  р. і аж до 1794  р. обитель перебувала у віданні Константинопольського Патріарха.
 
Потім Георгіївський монастир перейшов у відання Святійшого Синоду Російської православної церкви. 23 березня 1806  р. був затверджений його штат. Георгіївському монастирю була доручена важлива місія - — готувати капеланів (військових священиків) для створюваного Чорноморського флоту.
 
У 1814  р. в монастирі побудували церкву Св. Георгія замість знесеного старовинного храму (архітектор І. Дамошніков). З часом біля входу в храм з'явилися мармурові і мідні меморіальні дошки з перерахуванням царських осіб, що відвідали монастир. Георгіївський монастир відвідували практично всі російські царі.
 
А в 1820  р. тут побував А. С.  Пушкін. У 1850  р. монастир звели в перший клас. У тому ж році побудували ще один храм - — в ім'я Воздвиження Чесного Хреста Господнього за проектом архітектора В. А.  Рульова. Будівля збереглася.
 
У 1846  р. на кошти купця з Карасу-Базару І. Гущина облаштували монастирське джерело Святого Георгія, що зберіглося в тому вигляді донині.
 
У 1891  р. при настоятелю ігумену Никандру монастир без особливої пишноти відзначив свій тисячолітній ювілей. Готуючись до приїзду гостей, до моря провели нову дорогу і сходи, що стали визначною пам'яткою монастиря: найдовші у Криму - — понад 800 сходинок. Вважають, що їх було 891. Романтичні сходинки збереглася до наших днів, правда, після своєрідної реконструкції число сходинок зменшилосялося.
 
Георгіївський монастир ліквідувала радянська влада і 29 листопада 1929  р. передала його курортного тресту. Ще в травні закрили всі церкви. Печерну віддали музейному об'єднанню, решта - — санаторію. Унікальний храм Святого Георгія їм, мабуть, сильно заважав, і його просто знесли, а заодно і надгробні пам'ятники монастирського некрополя.
 
У 90-ті рр. ХХ ст. почалося відродження Георгіївського монастиря на Фіоленті. Поки йому повернена не вся його територія - — тільки та, що спускається по урвищах до моря. Тут знаходиться древній і овіяний легендами печерний храм св. Георгія. Нині відновлюються келії і служби Георгіївського монастиря, ведеться підготовка до великого будівництва. У п'ятницю, суботу та неділю відкривається доступ мирян в монастир, і всі бажаючі можуть бути присутніми на богослужінні.
 
== Джерела ==
Рядок 35:
 
{{Без категорій}}
{{без інтервікі}}