Птахи (альбом): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
||
Рядок 24:
У столиці «Скрябіни» не знали нікого, а Тері — небагатьох. Перепробувавши кілька домашніх студій і заручившися дружбою власника однієї з них — Віктора Кулішенка («Новий Простір»), вони нарешті через Віталія Клімова познайомилися з Юрієм Нікітіном, продюсером студії «Нова». Як то було, розповідає Ростик: «Справа в тому, що Тері Нікітіна знав давно. На „Нову“ попали так — Тері поділився з Клімовим, шо студія, на яку попали — жах, Клімов сказав, шо він зараз дзвонить з „Нови“, Тері попросив взнати, скільки би там коштував запис, Нікітін запропонував 500, Тері прийняв. На 100 баксів були куплені необхідні ДАТ касети і подібне.»
Спонсорські гроші — 600 доларів — були єдиним, що вони могли запропонувати, а без наявного матеріалу контракт був неможливий. Тож молодим новояворівцям було виділено сім ночей, протягом яких вони мали записати та звести презентабельний альбом.
Запис цього альбому «Скрябінам» ніколи не забудеться. Кузьма згадував: «Чисто випадково ми потрапили на студію „Nova“, де дуже здивувалися, побачивши комп`ютерну програму „Master Track Pro-5“, з якою вже були
Ростик коментує запис «Птахів» так: «Дійсно, то всьо писалось просто на ходу. Коли я приїхав в Київ, всі так звані болванки були готові — набрані в комп`ютері, треба було робити другий етап — запис, а тексти до деяких пісень взагалі не існували. В тому числі і „Птахи“, в Кузьми був тільки перший куплет і перша половина приспіву, другу половину пісні, допомагаючи один одному, ми складали по слові — слово Кузьма, слово я. Так і „Змучений“. Найскладніша історія була з „Мудрим“ — не було нічого. І поки Кузьма записував в кабіні вокаль апартію „L`amour“, я дописував текст. Саму велику трудність, як завжди, викликав останній куплет, і я використав давно написаний кусок, який я дуже любив і написав колись в Польщі, їдучи в гості до свого вуйка в Краків. Була ще одна проблема — в Кузьми була досить довга перерва в співанні, і виявилось, шо йому тяжко виспівувати. Розминати зв`язки не було коли — звідси і народилась така своєрідна „Птахівська“ манера „напівшепоту“ . І саме головне. Ніхто спеціально не продюсував „Птахів“ до того стилю, в якому вони є. Був дійсно напрямок — техно, але тодішня „Нова“ не могла як студія задовільнити всіх вимог того стилю, то по-перше. По-друге: не було особливо коли розбудовувати аранжі, та й можливості апаратури були не до кінця вивчені. І по-третє (то шо завжди ми називали „синдром чужого звукорежисера“): зведення Барабаша додатково зпопсило — я маю болванки незведені і вони звучать набагато твердіше. Тобто сама доля продюсувала такий звук і такий „Скрябін“, як в „Птахах“, ніхто того спеціально не робив. Повторю — робився напрямок на Техно, як на модну в той час музику. І Нікітін захотів підписати контракт вже тільки після того, як ми успішно запрезентувались в турі Білички: він побачив реакцію людей і чесно кажучи вона його трохи дивувала.»
У Києві був і викликаний з Москви Ростик, Скряба, і навіть К'юр — всі вболівали за запис альбому. Хлопці, знаходячись під враженням від Берліна та провідних музичних течій, вирішили: це має бути техно. Пусте, що «Новівська» аппаратура не дає можливості зробити його складним і сучасним. Ремікс «Планів», «Змучений», «Птахи» та їхні ремікси — все це звучить дещо примітивізовано в порівнянні навіть із речами з «Мови Риб». Але такий був задум. Хоча Нікітін, не зацікавлений у результаті їхньої роботи, не нав'язував їм свою думку, все одно було очевидно: для початку всеукраїнської популярності необхідна проста музика, що передбачить майбутню моду.
|