Щитоподібна залоза: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м суміш розкладок за допомогою AWB
м →‎Гістологія: доповнення
Рядок 32:
 
== Гістологія ==
[[Файл:Thyoid-histology.jpg|thumb|right||hochkant=1.3|На мікрофотографії зображена гістологічна картина щитоподібної залози:<br /><small>Фолікул, заповнений колоїдом (1), клітини фолікулярного епітелію (2), ендотеліальні клітини (3)</small>]]
ЩЗ зовні покрита сполучнотканинною капсулою, від якої всередину органа відходять перегородки, що ділять її на часточки. Строму часточок складає пухка волокниста сполучна тканина, в якій міститься густа сітка гемокапілярів синусоїдного типу. Структурно-функціональна одиниця щитоподібної залози&nbsp;— [[фолікул]], порожнина якого заповнена щільною та в'язкою, жовтуватого кольору, масою&nbsp;— колоїдом, основним компонетом якого є [[тиреоглобулін]]. У колоїді є також [[мукополісахарид]]и і [[нуклепротеїд]]и&nbsp;— протеолітичні [[фермент]]и, які належать до катепсинів, та інші речовини. Виробляється колоїд епітеліальними клітинами фолікулів і безперервно надходить у їх порожнину, де накопичується. Кількість колоїду і його консистенція залежать від фази секреторної діяльності і можуть бути різними в різних фолікулах. Паренхіму часточок складають ендокринні клітини (тиреоцити) двох типів:
* фолікулярні&nbsp;— утворюють фолікули
Рядок 40:
* А-клітини&nbsp;— основний тип клітин. Це активні епітеліальні клітини, які одним шаром лежать на [[базальна мембрана|базальній мембрані]]. Форма клітин змінюється залежно від функціонального стану ЩЗ. У нормі ці клітини кубічної форми, при гіпорфункції&nbsp;— вони сплощуються, а при гіперфункції&nbsp;— видовжуються. Ядра за формою відповідають клітинам&nbsp;— у кубічних епітеліоцитах вони сферичні, в плоских і циліндричних мають вигляд сплощеного еліпсоїда. У цитоплазмі тироцитів розташована добре розвинута гранулярна ендоплазматична сітка, [[комплекс Гольджі]], вільні [[рибосома|рибосоми]] та полісоми. Апікальна поверхня клітин вкрита короткими мікроворсинками, кількість і висота яких залежить від функціональної активності залози. При гіпофункції їх кількість зменшується, при гіперфункції&nbsp;— збільшується. Функція тироцитів полягає в синтезі, накопиченні і виділенні тиреоїдних гормонів&nbsp;— [[трийодтиронін]]у та тетрайодтироніну ([[тироксин]]у) выстилающие фолликул и участвующие в метаболизме йода и синтезе тиреоидных гормонов;
* В-клітини&nbsp;— малодиференційовані (камбіальні) клітини&nbsp;— попередники А-клітин;
* [[С-клітина|С-клітини]]&nbsp;— лежать поодиноко між базальною мембраною та базальним полюсом тиреоцитів (парафолікулярне розташування), чи між тироцитами (інтрафолікулярне розташування) та складають приблизно 10% всіх клітин. Це клітини неправильної округлої чи полігональної форми, цитоплазма яких містить добре розвинуті гранулярну ендоплазматичну сітку та [[комплекс Гольджі]], велику кількість секреторних гранул. С-клітини продукують гормон [[кальцитонін]], що бере участь в регуляції кальцієвого обміну.
 
== Фізіологія ==